УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1509/16-к Суддя 1 інстанції Ніколенко Д. М.

Номер провадження 11-кп/774/540/К/17 Суддя-доповідач Чумак Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Н.О.

суддів Коваленко Н.В., Русакова І.Ю.

секретар Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції 07 вересня 2017 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року за кримінальним провадженням №12014040580000832 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 08 квітня 2010 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,

- 19 листопада 2012 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ст.81 КК України умовно-достроково звільнений з невідбутим строком 1 рік 3 місяці;

- 18 березня 2015 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.186 ч. 2, 122 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 19 травня 2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.186 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який визнаний винним та засуджений:

- за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання із покаранням, призначеним за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2015 року, яким він засуджений за ст.ст.186 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, призначене остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців 2 днів позбавлення волі.

Питання з речовими доказами вирішено.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник Суботін Г.Г.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оскаржуючи фактичні обставини кримінального провадження та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст.185 КК України просить вирок суду першої інстанції змінити та зарахувати йому у строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з дня його затримання 28 червня 2016 року по день набрання вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року чинності, відповідно до положення ч.5 ст.72 КК України.

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року ОСОБА_2 був визнаний винним та засуджений за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за наступних обставин.

14 грудня 2014 року близько 17 години 45 хвилин ОСОБА_2, маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи умисно знаходячись по АДРЕСА_2, поруч з торгівельним лотком, який на праві власності належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, повторно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 кулаком правої руки розбив віконну шибку в торгівельному лотку, після чого, шляхом перегинання тулубу через утворений отвір, проник всередину приміщення та здійснив крадіжку грошей у сумі 619 гривень 43 копійки, що знаходились на дерев'яній полиці під прилавком. Після чого місце скоєння злочину покинув, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинив ОСОБА_4, матеріальну шкоду, на загальну суму 619 гривень 43 копійки.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, про те, що період його попереднього ув'язнення, який йому зараховано судом першої інстанції у строк відбуття покарання з 28 червня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на думку обвинуваченого є невірним, оскільки він вважає, що цей період повинен становити з 26 червня 2016 року по день набрання чинності вироком суду, а застосування судом першої інстанції Закону України від 18 травня 2017 року, відповідно до якого внесені зміни в ч.5 ст.72 КК України погіршують його становище у зв'язку із чим на його думку відносно нього повинно бути застосовано Закон України від 26 листопада 2015 року, яким було внесено зміни до ч.5 ст.72 КК України.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений та його захисник, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та наполягав на її задоволені.

Під час апеляційного розгляду прокурор заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а вирок суду залишити без змін.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу учасниками судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та вислухавши думку сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 було здійснено на підставі та з дотриманням положень ч.3 ст.349 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів, відповідно до ст.404 ч.1 КК України, не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оскаржуються і стосовно яких, відповідно до вимог ст.349 ч.1 КК України докази не досліджуються.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України в апеляційній скарзі також не оскаржується.

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 72 КК України (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №883-УІІІ «Про внесення зміни до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження (тобто в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення) провадиться з розрахунку один попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк попереднього ув'язнення за правилами, визначеними у ч.5 ст.72 КК України зараховується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом (станом на 24 грудня 2015 року) набрав законної сили обвинувальний вирок та покарання за яким невідбуто повністю (відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення Закону»).

На думку колегії суддів, доводи обвинуваченого ОСОБА_2 щодо неправильного зарахування судом першої інстанції до строку покарання періоду попереднього ув'язнення, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зі змінами, внесеними Законом України від 26 листопада 2015 року №838-УІІІ у строк попереднього ув'язнення включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Разом з тим, Законом України від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» ч.5 ст.72 КК України викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Оскільки зазначений Закон України був офіційно опублікований 20 червня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року, має бути зараховане попереднє ув'язнення з моменту затримання обвинуваченого по 20 червня 2017 року включно. У решті зарахування здійснюється день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

При цьому, колегія суддів виходить з вимог ст.5 КК України, згідно якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а вирок суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим і підстав для його зміни не має.

Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року щодо ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - залишити без змін.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

Чумак Н.О. Коваленко Н.В. Русакова І.Ю.