ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1512/16-ц

2/636/1097/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 21 липня 2016 року  

Чугуївський міський суд Харківської області у  складі:

головуючого - судді – Панаід І.В.,

секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач, звернулась до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай), розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 05 липня 2002 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.07.2002 року помер її батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області.

Після смерті батька позивач прийняла спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном. Іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 стали: його брат ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_3, які з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, в управління або володіння спадковим майном не вступали, отже є такими, що спадщину не прийняли.

Позивач, як спадкоємиця спадкового майна ОСОБА_4 за законом, звернулась до Чугуївської нотаріальної контори Харківської області з метою оформлення спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки нею було пропущено визначений законом строк на прийняття спадщини.

В зв’язку з зазначеним, позивач не може оформити та юридично закріпити за собою право власності на спадкове майно, що належить їй за законом та змушена в порядку ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала, та просила суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з'явилась, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечувала.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності  не з'явившихся осіб за наявними доказами справи.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації №313 від 07.06.1996 р. ОСОБА_4, як члену колективного сільськогосподарського підприємства Колгосп «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 028406, який зареєстровано 23 серпня 2000 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 393. Розмір земельної частки (паю) складає 5, 45 умовних кадастрових гектарів. (а.с. 9).

05 липня 2002 року помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 358018 виданим Старогнилицькою сільською радою Чугуївського району Харківської області 23.07.2002 р. (а.с.39).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області.

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_4, підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії ІV-ВЛ № 308922, виданим 24 листопада 1987 р. Чугуївським міським відділом РАЦС Харківської області (а.с.8).

23 липня 2005 року між позивачем, дошлюбне прізвище якої було «Чемшит» та ОСОБА_6 було укладено шлюб, після чого позивач, взявши прізвище чоловіка, змінила прізвище на «Фатієва». (а.с. 7).

Фактично з 2000 року по час смерті ОСОБА_4 позивач перебувала на утриманні батька.

Відповідно до ст. 531 ЦК Української РСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебувають на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка заклякається до спадкоємства.

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном, вона продовжувала користуватись речами які залишились після смерті спадкодавця, в тому числі особистими побутовими речами померлого та продовжила проживати в будинку, в якому він проживав. Отже, позивач є такою, що прийняла спадщину яка залишилась після смерті батька, оскільки вступила у фактичне володіння спадковим майном.

Іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 стали: його брат ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_3, які з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, в управління або володіння спадковим майном не вступали, отже є такими, що спадщину не прийняли.

08.08.2005 р. брат спадкодавця – ОСОБА_5 помер, вказаний факт підтверджується даними встановленими в рішенні Чугуївського міського суду Харківської області від 17.11.2005 р. (справа № 2-3490/2005 р.) (а.с.37).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки ОСОБА_4 заповіт складений не був, спадкоємство після його смерті здійснювалося за законом.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що право на земельну частку (пай) мають: громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом чи Державним актом.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно Наказу Міністерства юстиції України №914/5 від 26.05.2009 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів», Рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що родинні стосунки ОСОБА_2 та спадкодавця підтверджуються наявними у справі документами, враховуючи, що спадкоємиця фактично прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, визнавши за нею право на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 05 липня 2002 року, право власності на земельну частку (пай), розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області, яка належала спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 028406, виданого Чугуївською районною державною адміністрацією та зареєстрованого 23 серпня 2000 р. за № 393.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1512/16-ц

2/636/1097/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 21 липня 2016 року  

Чугуївський міський суд Харківської області у  складі:

головуючого - судді – Панаід І.В.,

секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач, звернулась до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай), розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 05 липня 2002 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.07.2002 року помер її батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області.

Після смерті батька позивач прийняла спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном. Іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 стали: його брат ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_3, які з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, в управління або володіння спадковим майном не вступали, отже є такими, що спадщину не прийняли.

Позивач, як спадкоємиця спадкового майна ОСОБА_4 за законом, звернулась до Чугуївської нотаріальної контори Харківської області з метою оформлення спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, в зв’язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

В зв’язку з зазначеним, позивач не може оформити та юридично закріпити за собою право власності на спадкове майно, що належить їй за законом та змушена в порядку ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала, та просила суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з'явилась, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечувала.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності  не з'явившихся осіб за наявними доказами справи.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації №313 від 07.06.1996 р. ОСОБА_4, як члену колективного сільськогосподарського підприємства Колгосп «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 028406, який зареєстровано 23 серпня 2000 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 393. Розмір земельної частки (паю) складає 5, 45 умовних кадастрових гектарів. (а.с. 9).

05 липня 2002 року помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 358018 виданим Старогнилицькою сільською радою Чугуївського району Харківської області 23.07.2002 р. (а.с.39).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області.

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_4, підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії ІV-ВЛ № 308922, виданим 24 листопада 1987 р. Чугуївським міським відділом РАЦС Харківської області (а.с.8).

23 липня 2005 року між позивачем, дошлюбне прізвище якої було «Чемшит» та ОСОБА_6 було укладено шлюб, після чого позивач, взявши прізвище чоловіка, змінила прізвище на «Фатієва». (а.с. 7).

Фактично з 2000 року по час смерті ОСОБА_4 позивач перебувала на утриманні батька.

Відповідно до ст. 531 ЦК Української РСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебувають на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка заклякається до спадкоємства.

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном, вона продовжувала користуватись речами які залишились після смерті спадкодавця, в тому числі особистими побутовими речами померлого та продовжила проживати в будинку, в якому він проживав. Отже, позивач є такою, що прийняла спадщину яка залишилась після смерті батька, оскільки вступила у фактичне володіння спадковим майном.

Іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 стали: його брат ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_3, які з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались, в управління або володіння спадковим майном не вступали, отже є такими, що спадщину не прийняли.

08.08.2005 р. брат спадкодавця – ОСОБА_5 помер, вказаний факт підтверджується даними встановленими в рішенні Чугуївського міського суду Харківської області від 17.11.2005 р. (справа № 2-3490/2005 р.) (а.с.37).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки ОСОБА_4 заповіт складений не був, спадкоємство після його смерті здійснювалося за законом.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що право на земельну частку (пай) мають: громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом чи Державним актом.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно Наказу Міністерства юстиції України №914/5 від 26.05.2009 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів», Рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що родинні стосунки ОСОБА_2 та спадкодавця підтверджуються наявними у справі документами, враховуючи, що спадкоємиця фактично прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, визнавши за нею право на земельну частку (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 05 липня 2002 року, право власності на земельну частку (пай), розміром 5,45 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу «40 років Жовтня» в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області, яка належала спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 028406, виданого Чугуївською районною державною адміністрацією та зареєстрованого 23 серпня 2000 р. за № 393.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -