ВИРОК                                              

іменем України  

10 листопада  2009 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб”яка Б.В. при секретарі Янюк С.В. , з участю прокурора Буйницької О.Г. ,  потерпілої ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полонне кримінальну справу про обвинувачення:  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  

уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3  

Хмельницької області, вул. Шевченка, 27, українка, громадянка  України,  

одружена, ІНФОРМАЦІЯ_4,  не працює, раніше не судима  

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, 164 ч.1   КК України,  

ВСТАНОВИВ:  

19 серпня 2009 року біля 11 год. в смт. Понінка ОСОБА_2, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, шляхом вільного доступу, викрала з подвір’я будинку №64 на вул.. Папірників велосипед марки „Ардіс” вартістю 459 грн., що належить ОСОБА_3  

В судовому засіданні підсудна  від дачі пояснень щодо викрадення велосипеда відмовилась.  

Згідно рішення Полонського районного суду від 21 червня 2007 року ОСОБА_2 зобов’язана платити аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей – дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 50 грн. на кожну дитину в місяць. З 21 червня 2007 року по 21 липня 2009 року ОСОБА_2 злісно ухиляється від  сплати аліментів, чим допустила заборгованість на суму 2600 грн.  

В судовому засіданні підсудна вину визнала частково і пояснила, що гроші дає своїм дітям таємно від потерпілої, має доходи від праці в домашньому господарстві в різних людей.  

Крім визнання на досудовому слідстві підсудною своєї вини у викраденні велосипеда та часткового визнання вини щодо несплати аліментів, її  вина у вчиненні злочинів доведена іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.  

Потерпіла ОСОБА_3, покази якої оголошено в судовому засіданні і не спростовані учасниками розгляду справи, показувала, що ОСОБА_2 зізналась їй у крадіжці велосипеда, але не пам”ятала, куди його поділа, бо була у стані алкогольного сп’яніння (справа №1-130, а.с.4-5).  

З оголошених показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_2 19 серпня 2009 року розпитувала про місцезнаходження ОСОБА_3, була без велосипеда, а через декілька хвилин повторно бачила  підсудну вже на якомусь велосипеді. (а.с.6).  

Свідок  ОСОБА_7 показував (а.с.9) що бачив нетверезу ОСОБА_2 а біля неї велосипед, якого він забрав, бо запідозрив її у крадіжці цього велосипеда та розпитував людей про те, в кого він міг бути викрадений ОСОБА_2 і потім віддав працівникам міліції.  

З оголошених показань свідка  ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_7 повідомив йому, що велосипед забрав у нетверезої ОСОБА_2 щоб повернути власнику, бо підозрював , що велосипед викрадений (а.с.13).  

Із протоколу огляду місця події від 21 серпня 2009 року вбачається, що велосипед вилучено з подвір”я ОСОБА_8 (а.с.12).  

Вартість велосипеда підтверджується звітом про оцінку майна в розмірі 459 грн. (а.с.17-20).  

Потерпіла ОСОБА_1 показала, що підсудна не платить аліменти на утримання дітей з часу їх присудження.    

Свідок ОСОБА_9 показав, що підсудна не була в суді про стягнення з неї аліментів і не знала про те, що повинна їх сплачувати.  

З оголошених в суді показань свідків ОСОБА_10 (справа № 1- 128, а.с.7) вбачається, що ОСОБА_2 виконувала роботи на присадибній ділянці, за що отримувала грошову винагороду, з показань свідків ОСОБА_11 (а.с.9), ОСОБА_12 (а.с.10-11) та ОСОБА_13 (а.с.12-13)  – що підсудна заготовляла лікарські рослини, які здавала за гроші, заробляла до 900 грн. за місяць.  

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_2 заборгувала аліменти на загальну суму 2600 грн. з червня 2007 року по липень 2009 року.  (а.с.16).  

Обов’язок ОСОБА_2 сплачувати аліменти підтверджується рішенням суду (а.с.21-22) та виконавчим листом (а.с.37).  

Аналізуючи наведені докази, достовірність яких у зв”язку з їх відповідністю фактичним обставинам сумніву не викликають, та оцінюючи їх у всій сукупності, суд вважає, що  ОСОБА_2 умисно   таємно викрала чуже майно шляхом вільного доступу, умисно злісно ухилялася від сплати аліментів, тому її  дії необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.1, 164 ч.1   КК України..  

Визначаючи вид та міру покарання, суд виходить з усіх обставин , за яких було вчинено злочин, наслідки, що настали від його здійснення. Також суд враховує особу підсудної.  Зокрема, вона раніше  не судима, негативно характеризується за місцем проживання,    

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, є вчинення злочину за ст..185 ч.1 КК України у стані алкогольного сп’яніння.  

Наведені обставини з  врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів і  дають суду підстави обрати необхідне й достатнє для її  виправлення  й попередження нових злочинів покарання у виді громадських робіт.    

Речовий  доказ необхідно залишити  ОСОБА_3    

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд  

ЗАСУДИВ:  

ОСОБА_2  визнати   винною   у вчиненні злочинів, передбачених  ст.185 ч.1 та ст..164 ч.1    КК України і  призначити їй  покарання:  

За ст..164 ч.1 КК України -   у виді 100 годин громадських робіт  

За ст..185 ч.1 КК України  - у виді 100 годин громадських робіт.  

Відповідно до ст. 70 КК України   визначити остаточне покарання  шляхом повного складання  призначених покарань у виді 200 годин громадських робіт.  

Речовий доказ велосипед залишити ОСОБА_3  

Запобіжний захід ОСОБА_2  до набрання вироком законної сили не обирати, залишити зобов’язання явку за викликом.  

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

Суддя                                                                                                              Б.Боб”як