РІШЕННЯ                                                                  

іменем України

26 жовтня 2009 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого – судді Боб”яка Б.В. при секретарі Янюк С.В., з участю представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про стягнення неустойки за прострочення несплачених  аліментів та збільшення розміру  аліментів на утримання неповнолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2009 року ОСОБА_3  звернулася з позовною заявою до ОСОБА_4 в якій зазначила, що відповідно до рішення суду відповідач повинен на її користь платити аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5, який проживає з нею.  Але відповідач неналежно платив аліменти, тому просить стягнути з нього пеню на загальну суму 4018,30 грн. Крім того, розмір аліментів в сумі 180 грн. на місяць є недостатнім для утримання сина, який часто хворіє, позивачка платить в місяць 80 грн. плату за дитячий садок, тому просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі 300 грн. в місяць.

В судовому засіданні підтримує свої позовні вимоги повністю і пояснила, що не може назвати точного доходу відповідача, але їй стало відомо від інших осіб що відповідач  має доходи еквівалентні приблизно до 5 000 доларів США в місяць.

Відповідач проти позову заперечує і пояснив, що не має постійного місця праці, має випадкові заробітки в місяць від 600 до 1000 грн. Він вдруге одружився, має сина від другого шлюбу, дружина доглядає сина і отримує допомогу в розмірі 130 грн. в місяць. Аліменти в окремі місяці не платив, бо не мав доходів. Також просить врахувати, що ще до звернення позивачки з позовом він погасив  заборгованість з аліментів в сумі 1400 грн.

Заслухавши покази сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд вважає, що  позовні вимоги не підлягають до задоволення.   Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.  

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не має постійного місця праці. Згідно рішення суду повинен платити аліменти позивачці на утримання їх сина по 180 грн. в місяць Не сплачував аліменти в квітні, травні, червні, липні 2008 року та в лютому і березні 2009 року, заборгованість складала 1400 грн., яку сплатив позивачці 01 серпня 2009 року.  ОСОБА_4 від другого шлюбу має малолітнього сина, його дружина не працює, доглядає сина. Позивачка ОСОБА_3 працює в м. Києві продавцем, з її слів отримує заробітну плату в сумі 1200 грн. в місяць, з якої сплачує за квартиру 500 грн. Син сторін ОСОБА_2 потребує оперативного та санаторно-курортного лікування.  

Дані обставини встановлені в суді з пояснень сторін та підтверджені дослідженими в суді письмовими доказами, достовірність яких сторонами в суді не оспорюється – розрахунком заборгованості ОСОБА_4,  рішенням суду про стягнення аліментів, свідоцтвом про народження сина сторін ОСОБА_2, довідкою лікарської комісії про потребу в лікуванні сина сторін ОСОБА_2, довідка по державну допомогу на  сина ОСОБА_4 від другого шлюбу, свідоцтво про народження сина ОСОБА_4 Володимира, свідоцтво про другий шлюб відповідача, квитанція про сплату 1400 грн. боргу з аліментів, медична картка ОСОБА_6.  

Відповідно до ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов”язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.  

Відповідач ОСОБА_3  суду не представила доказів вини відповідача ОСОБА_4 за місяці, коли він не платив аліменти – не надала суду спростувань тверджень відповідача про те, що він не мав заробітку.  Тому  суд вважає, що  позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст..192 СК України розмір аліментів може бути збільшено у разі зміни матеріального  або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров” когось із них.  

В судовому засіданні  встановлено, що відповідач платить аліменти в розмірі 180 грн. – тобто в розмірі, що перевищує мінімальний розмір аліментів  на дитину віком до шести років. Його матеріальне становище погіршилось, оскільки він має обов’язок утримувати сина від другого шлюбу та дружину, яка доглядає дитину . Розмір його доходів позивачка в суді не спростувала, а доходи відповідача в сумі, еквівалентній  5 тисячам  доларів США суд розцінює як припущення позивачки, яке не може бути судом розцінено як достовірний доказ.  

Відповідно до ст..185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (її хворобою). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед, покриватися після їх фактичного  понесення одноразово, періодично або постійно.

Посилання позивачки на те, що син потребує лікування і тому відповідач повинен платити аліменти в розмірі 300 грн. суд вважає такими , що не ґрунтуються на законі, оскільки вона не позбавлена можливості стягнути затрати на лікування, які відповідач може сплатити добровільно чи в судовому порядку.  

З огляду на встановлені обставини та правові положення позовні вимоги щодо підвищення розміру аліментів задоволенню не підлягають.    

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення  неустойки за прострочення несплачених аліментів та збільшення розміру аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 відмовити.  

Судовий збір та  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в суді компенсувати за рахунок держави.      

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                                     Б.Боб”як