Справа № 2-1954

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    09 листопада 2009 року   Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді УСЕНКО С.І.,

при секретарі  -   Бородіній І.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на неповнолітню дитину. В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона перебуває із відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають неповнолітню дитину  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, який проживає з нею і знаходиться на її утримання. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги.

Відповідач позов визнав і не заперечував проти його задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстроавному шлюбі з 12.10.2002р. /а.с.2/. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження. Син проживає разом із матірью, а батько дитини не приймає участі в утриманні дитини та не надає матеріальної допомоги.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує  обов'язку по утриманню дитини, а значить вимога позивачки про стягнення аліментів підлягає задоволенню.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я і матеріальний стан дитини, яка не перебуває на диспансенрному обліку у лікарів, об’єктів рухомого і нерухомого майна не має і проживає з матірью, яка не працює.

Суд враховує також стан здоров’я і матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 який працює.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2. аліментів в розмірі 1/ 4 частки від заробітку .

У відповідності до ст. 88  ЦПК України суд покладає на відповідача витрати, пов’язані зі сплатою держмита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212 , 215  ЦПК України, в силу ст.ст. 180 – 183, 191 СК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який народився в м.Донецьк, на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження , в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менше 30 %  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.09.2009 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зОСОБА_2судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. та згідно п.4 ч.3 ст.81 ЦПК України витрати у розмірі 120грн., пов”язані зі сплатою на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Рішення може бути  оскаржене в  апеляційному порядку до  апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ :