Справа № 2-1255/2009 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі – Козачук О.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1, його представника – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про реальний розподіл майна, що перебуває в спільній власності.
В подальшому надав уточнений позов про встановлення порядку користування квартирою та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні нею в якому вказував, що він разом з відповідачкою є співвласниками квартири АДРЕСА_1, а саме кожному з них належить по Ѕ частці квартири.
В зв’язку з відсутністю між співвласниками згоди про порядок користування житлом та наявність численних перешкод в користуванні власністю, що створюються ОСОБА_2, неможливістю його поділу в натурі позивач просив визначити порядок користування квартирою, а саме:
- виділити йому в користування житлову кімнату, зазначену в плані квартири за №6, площею 16,9 кв.м., стягнувши на користь ОСОБА_2 різницю вартості внаслідок збільшення частки житла, що передається йому в користування;
- виділити відповідачці житлову кімнату, зазначену в плані квартири за №5, площею 13,5 кв.м.;
- залишити коридор, зазначений в плані квартири за №1, площею 5,9 кв.м., ванну кімнату за №3, площею 2,2 кв.м., вбиральню за №2, площею 0,8 кв.м. та кухню за №4, площею 6,8 кв.м. в загальному користуванні співвласників.
Також просив суд зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні ним своєю часткою квартири та стягнути з неї половину вартості сплачених ним судових витрат.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою в зв’язку з його усною заявою були залишені без розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – ОСОБА_3 свої уточнені вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач та його представник не заперечують проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, судом встановлено, що сторони є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1.
Власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому житлом, зокрема використовувати його для особистого проживання і проживання членів його сім’ї. Таке право здійснюється ним на власний розсуд та не залежить від волі інших осіб.
Водночас власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
В разі виникнення між співвласниками спору про порядок володіння та користування житлом, вказаний спір згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 20 грудня 1995 року (зі змінами від 25 травня 1998 року) «Про Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (далі – Постанова) підлягає вирішенню в судовому порядку.
Відповідно до п. 14 Постанови квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Як встановлено, житлова площа спірної квартири складає 30,4 кв.м., загальна площа – 46,1 кв.м. Квартира складається із двох жилих кімнат, що не є суміжними: №5, площею 13,5 кв.м., №6, площею 16,9 кв.м., а також коридору №1, площею 5,9 кв.м., ванної кімнати №3, площею 2,2 кв.м., вбиральні №2, площею 0,8 кв.м., кухні №4, площею 6,8 кв.м.
Квартира належить двом співвласникам, тому, враховуючи рівність їх часток на кожну особу доводиться по 15,2 кв.м. житлової площі, а також відповідна частка підсобних приміщень.
Запропонований позивачем варіант визначення порядку користування житлом, як такий, що узгоджений сторонами (що підтвердилося в попередньому судовому засіданні самою відповідачакою) зберігає принцип рівності часток співвласників майна, відхилення від ідеальних часток співвласників є незначним, також дотримується вимога щодо мінімального розміру жилої площі на кожного співвласника, при цьому, виходячи з архітектурного планування квартири не виникає необхідності в здійсненні будь-яких перебудов та перепланування житла.
Такий порядок користування житлом, як єдиний можливий, визначений також й висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01 вересня 2009 року. Разом з тим, згідно висновку поділ квартири в натурі не є можливим.
Тому, враховуючи відсутність інших варіантів визначення порядку користування житлом, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги останнього щодо встановлення порядку користування квартирою в запропонованому ним варіанті.
Однак заява ОСОБА_1 про необхідність стягнення з нього на користь іншого співвласника компенсації збільшення площі користування квартирою є безпідставною, тим більше, що частки співвласників залишилися незмінними.
Також суд, виходячи з вимог ст. 88 ЦПК України, не вбачає необхідності стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача половину вартості сплачених ним судових витрат, оскільки первісні вимоги останнього про поділ квартири були безпідставними, а запропонований ОСОБА_1 порядок користування житлом був узгоджений сторонами самостійно до звернення позивача до суду.
Тому, керуючись ст. ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою – задовольнити повністю.
Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1:
• ОСОБА_1 виділити в користування житлову кімнату, позначену в плані квартири за №6, площею 16,9 кв.м.;
• ОСОБА_2 виділити в користування житлову кімнату, позначену в плані квартири за №5, площею 13,5 кв.м.;
Коридор, позначений в плані квартири за №1, площею 5,9 кв.м., ванну кімнату, позначену в плані №3, площею 2,2 кв.м., вбиральню, позначену в плані за №2, площею 0,8 кв.м. та кухню, позначену в плані за №4, площею 6,8 кв.м. залишити в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом: суддя: