Справа 2-0-193/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання – Лукіянчиній Т.І.,
за участю - заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Вознесенська міська Рада Миколаївської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності його померлій сестрі - ОСОБА_2 правовстановлюючого документа – Договору Дарування від 05 серпня 1955 р., посвідченого нотаріусом Вознесенської Державної нотаріальної контори м. Вознесенська, за реєстром №3855.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла його рідна сестра - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з ? частки житлового будинку №14, що розташований по АДРЕСА_1 та належну їй за життя на праві власності на підставі Договору дарування, посвідченого 05 серпня 1955 р. ОСОБА_3 нотаріусом Вознесенської Державної нотаріальної контори м. Вознесенська, за реєстром №3855. При зверненні заявника до Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, державним нотаріусом останньому було відмовлено у оформлені спадкових прав, оскільки у свідоцтві про смерть прізвище його сестри записано як ОСОБА_2, тоді як в правовстановлюючому документі власником ? частки вищевказаного житлового будинку вказана ОСОБА_2.
Посилаючись на те, що на теперішній час вирішити питання адміністративним шляхом неможливо, у зв’язку зі смертю спадкодавця, а встановлення зазначеного факту має для нього юридичне значення, оскільки потрібно для оформлення спадкових прав, заявник просив заяву задовольнити.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені в заяві.
Представник заінтересованої особи – Вознесенської міської Ради Миколаївської області, в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно поданої до суду письмової заяви від 06 листопада 2009 р. не заперечує проти задоволення заяви та просить розглянути справу у його відсутність. Ухвалою суду справа розглянута у відсутність представника заінтересованої особи, оскільки в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_2, що підтверджується, виданим 04 березня 2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, свідоцтвом про смерть, НОМЕР_1 (а.с.4).
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частки житлового будинку №14, що розташований по АДРЕСА_1. На підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської Ради Миколаївської області №38 від 20 березня 1958 р. нумерація житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1, була змінена з номера 10 на номер 12, а на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської Ради Миколаївської області №642 від 28 грудня 1976 р. житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 було перейменовано на житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с.5-6).
Заявник ОСОБА_1, відповідно до ст.1262 ЦК України, є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_2, який у передбачений законом шестимісячний строк звернувся до державної нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в м. Вознесенську Миколаївської області (а.с.8,20).
Проте, відповідно довідки – роз’яснення Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області №691/01-14, виданої 22 вересня 2009 р., заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки прізвище спадкоємиці у свідоцтві про смерть записано як „ОСОБА_2”, а у правовстановлюючому документі прізвище власника ? частки житлового будинку вказано як „ОСОБА_2” ( а.с.7).
Згідно довідки Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області № 977/01-14 від 09 жовтня 2009 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р. не заводилась. З заявами про прийняття спадщини та/або відмову від спадщини до вищевказаної державної нотаріальної контори ніхто не звертався (а.с.18).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків соціальний працівник – ОСОБА_4 та дружина заявника ОСОБА_5, пояснили, що ОСОБА_2 є рідною сестрою заявника ОСОБА_1, яка за життя проживала у ? частині житлового будинку АДРЕСА_1, та яка належала останній на праві власності на підставі Договору дарування від 05 серпня 1955 р., посвідченого нотаріусом Вознесенської Державної нотаріальної контори м. Вознесенська. Крім того, суду пояснили, що заявник ОСОБА_1 матеріально утримував сестру, постійно допомагав їй та доглядав за нею, оскільки остання хворіла та потребувала стороннього догляду.
Окрім того, факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_2 правовстановлюючого документа - Договору Дарування від 05 серпня 1955 р. підтвердився в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема: Договором дарування частини будинку від 19 червня 1997 р., посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Вознесенського міського та районного нотаріального округу Миколаївської області, відповідно до якого ОСОБА_2, подарувала ОСОБА_1, належну їй на підставі Договору дарування, посвідченого Вознесенською державною нотаріальною конторою 05 серпня 1955 р., р.№3855 та зареєстрованого у Вознесенському бюро технічної інвентаризації 26 жовтня 1955 р. під №2010, ? долю (половину) житлового будинку та надвірних споруд, які знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.9).
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_2 правовстановлюючого документу на вищезазначений житловий будинок, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, тому заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи, що іншим шляхом не можливо встановити факт належності померлій правовстановлюючого документа, суд вважає, що встановлення такого факту не суперечить п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України, а також п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” №5 від 31 березня 1995 р.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документа має для заявника юридичне значення, оскільки необхідно для вирішення питання оформлення спадкових прав.
Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 214, 215, 259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Вознесенська міська Рада Миколаївської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в м. Вознесенську Миколаївської області правовстановлюючого документа – Договору дарування, посвідченого 05 серпня 1955 р. ОСОБА_3, нотаріусом Вознесенської Державної нотаріальної контори м. Вознесенська, за реєстром №3855, де її прізвище вказано, як ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Серебрякова Т.В.