Справа  № 2 - 1870/2009 р .                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    23 жовтня  2009  року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:  головуючого  – судді  Серебрякової Т.В.,

                               при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І.,

                               за участю позивачки – ОСОБА_1,

                               відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду  в               м. Вознесенську Миколаївської області  цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої  дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні  2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В позовній заяві зазначено, що  позивачка ОСОБА_1  знаходилась  з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 16 вересня  2000 р., який було розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного  стану  по Вознесенському району  Вознесенського  міськрайонного   управління  юстиції  Миколаївської області 12 червня  2009 р, про що  було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Від даного шлюбу  сторони мають малолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження,  яка проживає  разом  з позивачкою та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Відповідач у добровільному порядку  не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини,  позивачка просила позов задовольнити.

В  попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила  стягнути  з відповідача   ОСОБА_2  аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини  від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з                          28 серпня  2009 р.  і до досягнення  дитиною   повноліття.

Відповідач  ОСОБА_2  в  попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував  проти стягнення з нього  аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження,  в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні  попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України  при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку, встановленому  ст.174 цього ж Кодексу. Згідно              ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову  суд за наявності для того законних підстав  ухвалює рішення про задоволення позову.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог  ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, в попередньому судовому засіданні встановлено, що                                   16 вересня  2000 р. у Прибужанівській  сільській  Раді Вознесенського району Миколаївської області  був зареєстрований шлюб  між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,  та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.  

Від даного шлюбу сторони  мають  малолітню дитину  –  доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року  народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, виданого Прибужанською сільською   Радою Вознесенського району    Миколаївської   області  12  червня  2001 р. (а.с.5).

Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану  по  Вознесенському району  Вознесенського міськрайонного  управління  юстиції  Миколаївської області 12 червня  2009 р.,   про  що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.4).

Згідно довідки №994 від 27 серпня  2009 р., виданої Прибужанівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4  року народження,  на даний час проживає  разом  з матір’ю за адресою:  АДРЕСА_1,  та окремо від  батька і  знаходиться на  утриманні позивачки (а.с.2).

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від                              26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача.  Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка  заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2  є працездатною особою,   інших непрацездатних осіб на своєму  утриманні останній  немає.  Добровільно аліменти  на користь доньки  останній  не сплачує.

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2,  який  є  батьком  малолітній   ОСОБА_3,                   ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, зобов’язаний  до утримання дитини,  проте, відповідач не виконує свого  обов’язку щодо утримання доньки, оскільки добровільно  не надає  матеріальної допомоги, достатньої  для задоволення розумних потреб.  

Згідно зі ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання дитини   на користь позивачки.  

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги  обґрунтовані  та підлягають задоволенню,  стягнувши  з відповідача  на користь позивачки  аліменти на утримання  доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження,    у розмірі ?   частини   від усіх  видів заробітку (доходу), але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за  30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову – 28 серпня 2009 р.  і до досягнення дитиною  повноліття.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають  стягненню судовий збір на користь держави в розмірі  51 грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої  дитини     задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця  с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області,  аліменти  на користь ОСОБА_1   на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4  року народження , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  28  серпня   2009 року і до досягнення нею  повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця  с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області,  судовий збір  в розмірі   51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь держави  в особі  місцевого бюджету Прибужанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області   (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,                          р/р  №31416537700125).

           Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця  с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області,     витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави  в особі  Державного бюджету  Вознесенського району  (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,                                        р/р №31212259700113, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя                                                     Серебрякова Т.В.