Справа№ 10-350

Категорія: ст. 186 ч.2 , 186 ч.З КК України

Суддя 1 інстанції Клепка Л.І Доповідач Васильєв О.П..

Ухвала Іменем   України

13 червня 2006 року                                    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Чепура О.М. судів Литвинова О.М., Васильєва О.П. за участю прокурора Васенков П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію обвинуваче­ного ОСОБА_1 на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 30 травня 2006 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого

ОСОБА_1 , 17 січня 1974 року наро­дження , уродженця м. Димитров Донецької області , росі­янина , громадянина України, з неповною середньою осві­тою , який не працює , мешкає за адресою: м. Димитров , АДРЕСА_1 , раніше судимий : 1. 13 жовтня 2003 року Димитровським міським судом за ст. 185 ч.З КК України до 4 років позбавлення волі . Звіль­нений умовно-достроково 15 липня 2005 року на 8 місяців 8 днів, обвинувачуваного в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.  186 ч.2 , 186 ч.З КК України

встановив:

У провадженні слідчого відділу Димитровського МО УМВС України в Донецькій           області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні

злочинів, передбачених ст.ст.  186 ч.2 , 186 ч.З КК України

20 травня 2006 року в 15 годин 40 хвилин ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2 , 186 ч.З КК України

Органами досудового слідства 23 травня 2006 року обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 30 квітня 2006 року , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , завдав декілька ударів лопаткою потерпілому ОСОБА_2 та заволодів мобільним телефоном вартістю 870 грн.

Крім того , 20 травня 2006 року , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неза­конно з метою заволодіння чужим майном, проник до квартири потерпілої ОСОБА_3 , звідки відкрито викрав майно на загальну суму 2004грн. 50 коп.

Постановою судді Димитровського міського суду Донецької області від 30 травня 2006 року було задоволено подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду, оскільки вважає що , суд прийшов до помилкового висновку про необхідність обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді позбавлення волі, так як він об­винувачується у вчиненні злочинів , які він не вчиняв. Вказує на те , що по справі від­сутні об'єктивні докази ,які вказують»на його причетність до скоєного злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляції , ознайомившись з витребуваними матеріалами справи, на підставі яких було обрано за­побіжний заход у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого , апеляційний суд вва­жає, що апеляція не підлягає задоволенню і постанову суду необхідно залишити без змін за таких підстав.

Апеляційний суд розглядаючи апеляцію стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 . виходить з перевірки додержання місцевим судом вимог ст.ст. 148,150,155 КПК Укра­їни і бере до уваги сукупність усіх факторів та обставин передбачених наведеними но­рмами, в даній справі.

Органами досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено звину­вачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.З КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позба­влення волі на тривалий строк .

По справі є достатньо підстав для підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину.

Так ,при розгляді справи судом була врахована тяжкість інкримінованого обвинува­ченому злочину , особа обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної від­повідальності і обвинувачується у вчиненні злочину , що дає підстави для висновку про те ,що обвинувачений може продовжувати займатись злочинною діяльністю .

Так ,при розгляді справи судом врахована тяжкість інкримінованого обвинува­ченому злочину ,та особа обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, Апеляційний суд враховує ,що судом першої інстанції при розгляді подання слідчо­го обґрунтовано була прийнята до уваги суворість покарання за інкримінований злочин , яка дає підстави вважати, що обвинувачений може спробувати ухилитись від слідства і суду .

Так , правові наслідки ухилення від кримінальної відповідальності можуть бути ви­знані обвинуваченим менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процеду­ра виконання покарання.

З врахуванням вищевказаних обставин суд мав достатньо підстав вважати, що засто­сування більш м'яких ,ніж взяття під варту ,запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому з точки зору вико­нання покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає апеляцію захисника не підлягаючою задоволенню, а постанову суду такою, що має бути залишена без змін.

Доводи заявника про його невинуватість у вчиненні злочинів повинні бути перевірені під час розгляду кримінальної справи по суті.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.362,366 КПК України, апеляційний суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від ЗО травня 2006 року про обрання  запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_1, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Донецької області оскарженню не підлягає, на неї не мо­же бути внесено подання прокурора.