У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого                                                                         Короткевича М.Є.
суддів                                                                           Кліменко М.Р., Нікітіна Ю.І.

розглянула в судовому засіданні 1 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2004 року, яким

 

ОСОБА_1,

      ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                        раніше судимого,

 

засуджено  за  ч. 3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України на два роки обмеження волі, за ч. 1 ст. 358 КК України на два роки обмеження волі, за ст. 304 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, на сім років три місяці позбавлення волі.

 

Згідно зі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання ОСОБА_1 приєднано частину невідбутого покарання за вироком від 23 серпня 2000 року і остаточно призначено покарання сім років дев'ять місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

 

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого касаційних скарг чи подання не надійшло.

 

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 березня 2005 року цей вирок  залишено без зміни.

 

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні таких злочинів.

30 листопада 2003 року, приблизно о 23 год., ОСОБА_1, діючи повторно, проник у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 1317 грн. 60 коп.

 

4 грудня 2003 року, близько 17 год. 20 хвил., ОСОБА_1, діючи повторно, за своєю ініціативою і попередньою змовою з ОСОБА_2 проник до будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у АДРЕСА_2, де вчинив напад на цих осіб, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, заволодівши їхніми грішми у сумі 360 грн. та майном загальною вартістю 15 грн.

 

8 грудня 2003 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_1, діючи повторно, за своєю ініціативою і попередньою змовою з ОСОБА_2 проник у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 1863 грн. 94 коп., завдавши значної шкоди потерпілому.

 

Крім цього, ОСОБА_1, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_2, втягнув останнього у злочинну діяльність.

 

Також, 7 грудня 2003 року, близько 23 год., ОСОБА_1, перебуваючи у будинку АДРЕСА_3, незаконно, шляхом крадіжки, заволодів паспортом ОСОБА_6

 

8 грудня 2003 року, близько 12 год., знаходячись у будинку по АДРЕСА_4, ОСОБА_1 з метою використання підробив паспорт ОСОБА_6, переклеївши туди свою фотографію.

 

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 вважає, що його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена,  вказує на фабрикацію кримінальної справи щодо нього, неповноту і однобічність досудового та судового слідства, порушення кримінально-процесуального законодавства, в тому числі права на захист, права користуватися допомогою перекладача, застосування до нього недозволених методів слідства, вважає, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та його особі, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і направити справу на нове розслідування.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та доповнень до неї, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

 

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом і є обгрунтованим.

Цей висновок, зокрема, грунтується частково на показаннях під час досудового слідства і в суді самого ОСОБА_1, а також показаннях ОСОБА_2 про обставини скоєння ними вищезазначених злочинів. При відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на місцях вчинення ними злочинів показали, як скоювали крадіжки майна з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та вчиняли розбійний напад на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5

 

Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу підтверджується: показаннями потерпілих ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 увірвалися до їхнього будинку, наносили їм численні удари по різним частинам тіла, вимагаючи гроші та погрожуючи при цьому розправою, після чого зникли з місця вчинення злочину з викраденим у них майном, закривши потерпілих у будинку; даними висновків судово-медичних експертиз про спричинення потерпілим ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; даними протоколу огляду будинку потерпілих про безлад у житловій кімнаті.

 

Винність ОСОБА_1 у крадіжці майна з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 доведена: показаннями потерпілого, даними протоколу огляду магазину про пошкодження дверей та вікна і відсутність частини товару, даними актів документальних ревізій про нестачу товару у магазині, даними протоколів вилучення та добровільної видачі ряду найменувань зниклого з магазину товару відповідно свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та їхніми показаннями про те, що дане майно їм принесли та залишили ОСОБА_1 та ОСОБА_2

 

Про винність ОСОБА_1 у незаконному заволодінні та підробленні паспорта ОСОБА_6 свідчать дані протоколу особистого обшуку, під час якого у ОСОБА_1 було вилучено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, у який вклеєна фотографія ОСОБА_1, та дані техніко-криміналістичної експертизи про внесення змін до першочергового стану паспорту ОСОБА_6 шляхом переклеювання фотографії. Також потерпілий ОСОБА_6 показав, що він є співмешканцем сестри засудженого ОСОБА_9, проживає у її будинку, там же знаходяться його документи і майно, а в грудні 2003 року він дізнався про викрадення та наступне підроблення його паспорту ОСОБА_1 Ці його показання узгоджуються зі свідченнями ОСОБА_9

 

Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена сукупністю інших доказів у справі.

 

Істотних порушень норм КПК України на досудовому слідстві та при судовому розгляді справи не допущено.

 

Твердження у касаційній скарзі ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів слідства всебічно перевірене судом і обгрунтовано визнане таким, що не відповідає дійсності.

 

Посилання ОСОБА_1 на те, що його було позбавлено допомоги перекладача є безпідставним, оскільки із матеріалів справи вбачається, що відповідного клопотання під час досудового слідства він не заявляв. Під час судового розгляду справи суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі перекладача, але на прохання самого ОСОБА_1 переклад судового процесу на російську мову не здійснювався, оскільки він заявив, що розуміє показання, які дають учасники процесу українською мовою.

 

Доводи засудженого про порушення його права на захист під час досудового слідства спростовуються даними протоколів роз'яснення йому прав як підозрюваному та обвинуваченому, що містять його власноручні записи про відмову від захисника. Із протоколу судового засідання вбачається, що інтереси ОСОБА_1 під час судового розгляду справи захищала адвокат ОСОБА_10 Юриста ОСОБА_11 не могло бути допущено до участі у судовому процесі в якості захисника ОСОБА_1, оскільки він не є адвокатом чи фахівцем у галузі права, якому спеціальним законом надано право на надання правової допомоги.

 

Матеріалами справи також спростовуються твердження ОСОБА_1 про те, що під час досудового та судового слідства не було враховано хворобливий стан його здоров'я, а також про порушення його прав при призначенні і проведенні експертизи та ненадання матеріалів справи для ознайомлення. Не встановлено і даних, які б свідчили про порушення правил підсудності та вимог кримінально-процесуального закону про незмінність складу суду під час судового розгляду справи щодо ОСОБА_1

 

Злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно.

 

Призначаючи йому покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

 

Підстав, передбачених ч. 1 ст. 398 КПК України для скасування або зміни судових рішень, у справі немає, тому справа не призначається до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

 

На підставі наведеного і керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України -

 

у х в а л и л а :

 

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

 

 

Судді:

 

 

Короткевич М.Є.                   Кліменко М.Р.                       Нікітін Ю.І.