У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 1 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого:

- 24.02.2005 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки,

- за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 рік позбавлення волі.

            На підставі ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2005 року та остаточно призначено покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13.03.2005 року та 14.03.2005 року у вечірній час у АДРЕСА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрали із трансформатора ТМ400/10, інвентарний номер НОМЕР_1, що належить СК „Западинський”, комплект обмоток трансформатора, вартістю 3195 грн.

            В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора Хмельницької області посилається на те, що судом при призначенні покарання було неправильно застосовано ст.ст. 69, 71 ч. 4 КК України та ОСОБА_1 призначено покарання, яке внаслідок м'якості не відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого, окрім того, судом у мотивувальній частині вироку вказано прізвище особи, яка на момент розгляду судом справи щодо ОСОБА_1 перебувала у розшуку, та просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

            Правильність встановлення фактичних обставин справи та  юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України у касаційному поданні не заперечуються.

Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд допустив порушення вимог  ст.ст. 69, 71 КК України та призначив йому надто м'яке покарання.

Відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно з п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” невідбутою частиною покарання необхідно вважати  все покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням (ст.ст.75, 79, 104 КК України).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був засуджений вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2005 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки.

З огляду на викладене, при визнанні ОСОБА_1 винним у злочині, вчиненому під час іспитового строку за попереднім вироком, і призначенні йому покарання  за сукупністю вироків суду належало  керуватися ч. 4 ст. 71 КК України  і призначити  засудженому покарання за розміром більше, ніж 3 роки позбавлення волі, що судом зроблено не було.

Окрім того, судом було неправильно застосовано ст.69 КК України, яка передбачає можливість призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції статті закону, за яким засуджено особу, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції статті за вчинений  злочин.  Санкцією ч.2 ст.185 КК України, за якою засуджено ОСОБА_1, передбачено покарання до п'яти років обмеження волі або позбавлення волі на той самий строк. Згідно з ч.2 ст.63 КК України покарання у виді позбавлення волі встановлюється від одного  року, а тому призначення  судом ОСОБА_1 покарання у виді 1 року позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України не потребувало застосування ст. 69 КК України і посилання на цю статтю у вироку суду.

 Тому колегія суддів вважає, що вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2005 року внаслідок  м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Також колегія суддів вважає необхідним звернути увагу суду на те, що в мотивувальній частині вироку помилково зазначено  судом прізвище ОСОБА_2 як особи, що за попередньою змовою з ОСОБА_1 вчинила крадіжку із трансформатора ТМ400/10, що належить СК „Западинський”, комплекту обмоток трансформатора, оскільки справа щодо цієї особи 22.09.2005 року постановою суду була виділена в окреме провадження  у зв'язку з її розшуком і судом не розглядалась.

Керуючись ст.ст.  394-396 КПК України, колегія суддів

                                                                ухвалила:

касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати за м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Судді:

Короткевич М.Є.                            Кліменко М.Р.                          Нікітін Ю.І.