КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-29437/08 Головуючий у І інстанції – Голуб А. В.
Суддя-доповідач – Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2009 року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Кузьменко В. В.,
суддів Земляної Г. В., Зайця В.С.
при секретарі Семенець Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2008 року позивач звернувся із позовом, в якому, посилаючись на порушення Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області норм Конституції України, положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», уточнивши свої позовні вимоги, просила зобов’язати його здійснити перерахунок доплати до пенсії з 09.07.2007 року згідно ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до розміру заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2008 року вказаний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції визнав неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві щодо перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення та дійшов висновку, що доплата до пенсії позивача за проживання на території радіоактивного забруднення підлягає перерахунку з 09 липня 2007 року в розмірі 440 грн., а з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року – в розмірі 460 грн. щомісячно.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду.
Колегією суддів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер. Позивач зареєстрований та постійно проживає у м. Білій Церкві Київської області, яке відповідно до Постанови КМУ від 23.07.1991 року №106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Однак, п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», було зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а тому відповідачем до пенсії позивача здійснено доплату у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 5 грн. 20 коп.
Відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Тому, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Тобто, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були чинними до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року № 6-рп/2007, а тому у період до 9 липня 2007 року орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення спірних виплат, не зобов’язаний був їх проводити у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Що ж стосується позовних вимог про здійснення перерахунку доплати до пенсії після 9 липня 2007 року, то, дійсно, Конституційним Судом України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України. А тому після цієї дати доплата до пенсії має бути здійснена з розрахунку мінімальної заробітної плати, а не у розмірах, встановлених Постановою КМУ від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відтак, з урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, судова колегія встановила наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2008 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 жовтня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: В. С. Заяць
Г. В. Земляна
Повний текст ухвали виготовлений 02 жовтня 2009 року.