У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від  21 листопада 2005 року, яким

                             ОСОБА_1,

 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

 ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,

засуджено за ч. 3  ст. 212 КК України до позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-фінансовою діяльністю строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду  ОСОБА_1 засуджено за те, що він у період з вересня 2003 року по вересень 2004 року, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_3 товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОРМАЦІЯ_4” по АДРЕСА_1, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядницькими і адміністративно-господарськими обов'язками, умисно

 ухилився від сплати до бюджету податку на прибуток у сумі 190100 грн. та податку на додану вартість на суму 148946 грн., а всього на загальну суму 339046 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

У касаційному поданні прокурора поставлене питання про скасування постановленого вироку через невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого у зв'язку з м'якістю.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційного подання немає з наступних підстав.

         Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах відповідають фактичним обставинам справи, зроблені судом на підставі зібраних у справі доказів, належно оцінених судом і наведених у вироку.

         Ці висновки суду у касаційному поданні не оспорюються, як і правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 КК України.

         Що стосується призначеної засудженому міри покарання, то суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1, який характеризується позитивно, визнав свою винність, щиро розкаявся у вчиненому.

З урахуванням цих пом'якшуючих обставин та думки прокурора. який у судових дебатах просив призначити ОСОБА_1 покарання з випробуванням, суд обґрунтовано призначив засудженому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 212 КК України і також обґрунтовано, на підставі ст. 75 КК України, звільнив засудженого від відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням.

Підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_1 через м'якість покарання і призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

                                               У Х В А Л И Л А :

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області на вирок Дніпровського  районного суду м. Херсона від 21 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 відмовити.

                                                   С У Д  Д  І :

Короткевич М.Є.                      Кліменко М.Р.                       Нікітін Ю.І.