У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Короткевича М.Є. |
|
суддів |
Кліменко М.Р., Нікітіна Ю.І. |
розглянула в судовому засіданні 1 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника потерпілого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 1 листопада 2005 року, яким засуджені:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,
на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий,
за ч. 2 ст. 125 КК України на 1 рік обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік і з покладеннями обов'язків, передбачених ст. 76 КК України;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше не судимий,
за ч. 2 ст. 125 КК України на 1 рік обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік і з покладеннями обов'язків, передбачених ст. 76 КК України;
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_4 народження,
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше не судимий,
за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік і з покладеннями обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2005 року вирок в частині відшкодування матеріальної шкоди скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у тому, що вони 26 лютого 2003 року близько 20-ї год. біля магазина «ІНФОРМАЦІЯ_5», що по АДРЕСА_1, з метою заподіяння тілесних ушкоджень на ґрунті особистих неприязних стосунків, підійшли до ОСОБА_5 і вчинили його побиття: ОСОБА_3 утримував потерпілого за руку, а ОСОБА_2 завдав йому удар молотком по голові, від чого той упав. Після чого, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 разом із невстановленою особою діючи узгоджено, стали наносити ОСОБА_5 удари руками по різним частинам тіла, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_4, забравши молотка у ОСОБА_2, умисно завдав ним удар ОСОБА_5 по руці, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження, що потягли тривалий розлад здоров'я.
В результаті таких дій було пошкоджене майно ОСОБА_5 і зникли годинник та гроші на загальну суму 1330 грн.
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. При цьому посилається на неправильну кваліфікацію дій засуджених, вважає, що вчинене ними слід кваліфікувати як замах на вбивство з хуліганських мотивів.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга представника потерпілого задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини злочину, вчиненого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.
Посилання представника потерпілого ОСОБА_1 на те, що дії засуджених неправильно кваліфіковані є безпідставними.
Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу засуджених, суд виходив із сукупності зібраних доказів: показань засуджених, потерпілого ОСОБА_5, його матері ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7, якими встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_2 були знайомі між собою, між ними існували неприязні стосунки через конфлікт, що стався напередодні, а тому побиття потерпілого було вчинено саме на цьому грунті, а не з хуліганських мотивів.
Згідно з висновками судово-медичних експертиз ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження легкого та середнього ступеня тяжкості.
Отже, обставини, за яких сталося побиття ОСОБА_5, кількість завданих молотком ударів - два, тяжкість наслідків, що настали - легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, свідчать, що дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не носили ознак умисного вбивства.
Таким чином, дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом кваліфіковані правильно і міра покарання призначена їм відповідно до вимог закону, з урахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину, даних про їхні особи.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування судових рішень.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд дотримався принципу компенсації моральних страждань потерпілому ОСОБА_5
Посилання в касаційній скарзі на те, що потерпілому не в повному обсязі відшкодовано матеріальні збитки касаційний суд позбавлений можливості перевірити, оскільки вирок в цій частині скасований з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, підстав для призначення справи до касаційного розгляду немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
с у д д і :
Короткевич М.Є. Кліменко М.Р. Нікітін Ю.І.