2-4324/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2009 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Данковській С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначає, що 3.05.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір позики на загальну суму 14 300 грн., яку відповідач зобов’язався повернути до 1.06.2009 року.
Посилаючись на те, що у зазначений строк відповідач борг не повернув, вимогу добровільно погасити суму заборгованості не задовольнив, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в загальному розмірі 14 576 грн. 73 коп., судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за вказаними підставами та вимагав задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що фактично грошову суму у борг він від позивача не отримував, працював у позивача, під час його чергування було виявлено зникнення матеріальних цінностей, вважаючи, що в цьому є його провина, позивач змусив його написати розписку про ніби то отримані в борг грошові кошти. З заявами про складання розписки під примусом він до правоохоронних органів не звертався, підтвердити цей факт іншим способом змоги не має.
Дослідивши надані письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що зобов’язання, що виникло між позивачем та відповідачем виконано не було.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У термін, зазначений в розписці відповідач суму боргу не повернув.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов позивач надав розписку позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Як передбачено ст. 60 ЦПК України к ожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому заперечення відповідача про те, що розписка складена ним під примусом та грошових коштів він фактично не отримував, судом до уваги не приймаються, оскільки жодних доказів цього відповідач суду не надав, з заявами до правоохоронних органів з цього приводу не звертався.
Як передбачено ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три відсотки річних і з простроченої суми, а також суму боргу.
Тому відповідач крім повернення боргу в розмірі 14 300 грн. 00 коп., зобов’язаний сплатити три відсотки річних, що становить 135 грн. 16 коп. (з розрахунку (14 300 грн. 00 коп. х 3% х 115/ 365дн).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума інфляційних втрат складає 14 300,00 грн. х 100,99 % (100,1% х 99,9%) - 14 300,00 грн. = 141 грн. 57 коп.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем за договором позики від 3.05.2008 р. , враховуючи суму інфляційних втрат, три відсотки річних за період з 1.06.2009 р. по 24.09.2009 р. (дату звернення позивача до відповідача за погашенням суми боргу) складає 14 576 грн. 73 коп. (з розрахунку 14 300 грн. 00 коп. – сума основного боргу +135 грн. 16 коп. – 3% річних за прострочення грошового зобов’язання+141 грн. 57 коп. – сума інфляційних втрат).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 145 грн. 77 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн.
На підставі ст. ст. 3, 10, 88, 169, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 625, 1050, 1047, 1046, 530, 509, 526 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 14 576 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 145 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.А.Галущенко
Р