Справа № 2А-3408/09/16/2018
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22 жовтня 2009 року. м. Харків
Суддя Київського районного суду Колесник С.А., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі в якому просила суд зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії як дитині війни за період з 2006 року по 01.10.2008 роки з підвищенням на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Така допомога їй в 2006-2007 роках не виплачувалася, а за 2008 рік була виплачена не в повному обсязі. Всупереч рішення Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач не здійснював нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволені позову відмовити. В обґрунтування посилається на те, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Вважає дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими що відповідають стану невизначеності на законодавчому рівні органу на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, джерел коштів, з яких повинні здійснюватися відповідні виплати та щодо розміру мінімальної пенсії відповідно до якої повинно здійснюватися обчислення таких доплат. На думку відповідача застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо визначення мінімального розміру пенсії за віком є безпідставним.
Сторони по справі надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.3 ст.122 КАС України справу вирішено судом на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку письмового провадження, передбаченого ч.3 ст.122 КАС України.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне .
Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним
посвідченням.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень УПФУ в Київському районі м. Харкова, встановлено, що у відповідності з постановою Кабінету Міністрів №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» при визначені розміру підвищення пенсії для дітей війни на дану категорію осіб було поширено дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого підвищення до пенсії призначалося в розмірі 10% від мінімальної пенсії. Відповідні нарахування соціальної допомоги позивачу здійснювалися з липня 2007 року та з травня 2008 року. Вважає що позивачу за діючим законодавством виплачено надбавки в повному обсязі. Відповідач посилається на невизначеність джерел фінансування та розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, які передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Однак, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.
Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат надбавки до пенсії за 2006 рік. Дії відповідача в період 2006 року відповідали нормам діючого законодавства, підстав для нарахування позивачу щомісячних доплат до пенсії не було , оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік». Тому вимоги позивача щодо нарахування державної соціальної допомоги за період 2006 р. задоволенню не підлягають .
Стосовно позовних вимог щодо нарахування соціальної допомоги за 2007 рік, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з положень Конституції України, дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Київському районі м. Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007 року . Розмір нарахувань і виплати соціальної допомоги позивачу відповідно до розрахунку повинен складати в 2007 році:
Липень (4,06 + 406) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.
Серпень (4,06 + 406) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.
Вересень (4,06 + 406) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.
Жовтень (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.
Листопад (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.
Грудень (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.
всього за 2007 р.- 742,65 грн.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування соціальної допомоги за 2008 рік щомісячної надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в редакції, якою визначено що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 01 січня 2008 року позивачу нараховується та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова від 31.08.2009 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Ст.65 розділу 1, пункті» 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та про внесення змін закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
У відповідності з рішенням Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Київському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, у розмірі, який передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування і виплата доплати до пенсії позивача за 2008 рік з урахуванням частини виплаченої допомоги повинна складати:
травень 481 х 30% = 144,3 – 48,10 = 96,20 грн.
червень 481 х 30% = 144,3 – 48,10 = 96,20 грн.
липень 482 х 30% = 144,6 – 48,20 = 96,40 грн.
серпень 482 х 30% = 144,6 – 48,20 = 96,40 грн.
вересень 482 х 30% = 144,6 – 48,20 = 96,40 грн.
жовтень 498 х 30% = 149,4 – 49,80 = 99,60 грн.
листопад 498 х 30% = 149,4 – 49,80 = 99,60 грн.
грудень 498 х 30% = 149,4 – 49,80 = 99,60 грн.
всього за 2008 р.- 780,40 грн.
До 22.05.2008 року, до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснював доплати позивачу, як було передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто діяв у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Суд вважає необхідним на підставі ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФ України у Київському районі м. Харкова по невиконанню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача та своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає їх безпідставними.
Відповідачем по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.2-8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом , враховуючи що порушення має триваючий у часі характер.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.З ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року , Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, ч.3 ст.122, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 по 31.12.08 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. І ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 742,65 грн. (сімсот сорок дві) грн.. 65 коп. та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31грудня 2008 рік в розмірі 780,40 грн. (сімсот вісімдесят) грн.. 40 коп., а всього 1523,05 (одна тисяча п’ятсот двадцять три) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61085 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.А.Колесник