К О П І Я .
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 жовтня 2009 року Справа № 2 – а – 3385/09/2270/3
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого – судді Коваля Р.Й.,
при секретарі Сенькові О.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Мержука В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області
про визнання незаконним наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 2 березня 2009 року № 088 о/с «Про грубі порушення транспортної дисципліни старшим уповноваженим СКР Славутського РВ УМВС України ОСОБА_1 та покарання винних» та поновлення його на посаді старшого уповноваженого СКР Славутського РВ УМВС України з 2 березня 2009 року,
В С Т А Н О В И В :
В поданій до суду позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що 13 серпня 2001 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та працював старшим оперуповноваженим сектора карного розшуку Славутського районного відділу УМВС України в Хмельницькій області. Відповідно до наказів № 52 о/с та № 88 о/с від 2 березня 2009 року його було звільнено з органів внутрішніх справ за грубе порушення службової і транспортної дисципліни, Правил дорожнього руху України, яке виразилося в керуванні власним автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, ігноруванні вимог наказу МВС України від 16 березня 2007 року № 81 щодо безальтернативного звільнення з ОВС працівників міліції за вказані порушення, проявлену в ході службового розслідування нещирість. Вважаючи своє звільнення незаконним, просить визнати останній наказ незаконним та поновити його на раніше займаній посаді з дати звільнення.
При цьому він посилається на те, що 28 лютого 2009 року близько 19 години в неробочий час він їхав власним автомобілем НОМЕР_1 до магазину «Рута», що знаходиться на вулиці Сокола в м.Славута, з метою придбання дитячого харчування для малолітньої дитини. На вулиці Соборності поблизу відділення зв’язку його зупинили працівники ДАІ і запропонували пройти в їхній автомобіль, мотивуючи це тим, що у них виникла підозра, ніби він знаходиться в стані алкогольного сп’яніння. На його зауваження та заперечення, що він не вживав ніяких алкогольних напоїв, вони не зважали, тому він запропонував працівникам ДАІ проїхати в приймальне відділення Славутської ЦРЛ для проходження медичного освідування на стан алкогольного сп’яніння. На це він отримав відмову працівників ДАІ з мотивуванням, що вони не довіряють працівникам Славутської ЦРЛ. та запропонували пройти медосвідування в лікарні м.Шепетівки або м.Нетішин. Він погодився на це, але попросив дати можливість завезти дитяче харчування для дитини і вирішити питання про переїзд у м.Славуту після освідування. Коли він повернувся через незначний проміжок часу, то працівників ДАІ у вказаному місці уже не було.
За його відсутності працівниками ДАІ був складений протокол про нібито вчинене ним правопорушення, відповідальність за яке перебачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який пізніше був направлений на розгляд до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області. Даний протокол не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам ст.ст. 256, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складений в порушення ст.ст. 59, 63 Конституції України. Оскільки в порядку, визначеному законодавством, не було зафіксовано події та не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, постановою Славутського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року провадження в справі було закрите відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За таких обставин вважає дії відповідача неправомірними, а своє звільнення – безпідставним.
Пізніше позивач уточнив позовні вимоги в частині визнання незаконним оскаржувано-го наказу і просить визнати незаконним лише п. 1 даного наказу, в решті позовні вимоги залишив незмінними. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені уточнені вимоги, підтвердили зазначені в позовній заяві обставини. Представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено в ході судового розгляду справи, 28 лютого 2009 року близько 19 години на вулиці Соборності в м.Славута Хмельницької області поблизу відділення зв’язку працівними ДАІ зупинили автомобіль НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_1, який на той час займав посаду старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Славутського районного відділу УМВС України в Хмельницькій області. За наявності певним зовнішніх ознак у працівників ДАІ виникла підозра, ніби ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп’яніння, через що вони запропонували пройти в їхній автомобіль. В ході складання протоколу про адміністративне правопорушення та бесіди з приводу вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв і проходження з приводу цього медичного освідування останній попросив вийти із автомобіля та зателефонувати, щоб повідомити про своє затримання. Коли він вийшов із автомобіля, то відійшов в сторону, перейшов через дорогу і втік з місця події. Один із працівників ДАІ намагався його наздогнати і затримати, але не зумів цього зробити.
Із матеріалів адміністративної справи № 3-598/2009 Славутського міськрайонного суду щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП слідує, що за даним фактом працівниками ДАІ був складений протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке перебачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол був направлений на розгляд до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, який своєю постановою від 27 березня 2009 року закрив провадження в справі відповідно до п. 1 ст. 247, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в порядку, визначеному законодавством, не було зафіксовано події та не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, за даним фактом посадовими особами відповідача було проведене службове розслідування, про що було складено висновок від 2 березня 2009 року і того ж дня начальником управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області були видані накази за № 088 о/с «Про грубі порушення транспортної дисципліни старшим уповноваженим СКР Славутського РВ УМВС України ОСОБА_1 та покарання винних» та за № 52 о/с «По особову складу», відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни).
Обставини події, яка мала місце 28 лютого 2009 року близько 19 години на вулиці Соборності в м.Славута, повністю підтвердили працівники ДАІ ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були допитані в судовому засіданні як свідки. Показання даних свідків повністю узгоджуються між собою, із письмовими поясненнями понятих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та із поясненням, яке давав ОСОБА_1 в ході службового розслідування – що він втік із службового автомобіля ВДАІ. З урахуванням зазначеного суд вважає даний факт доведеним та підтвердженим достатніми доказами. Що стосується пояснень ОСОБА_1 з приводу того, що він з дозволу працівників ДАІ покинув місце події, а коли вернувся пізніше назад, то працівників ДАІ там вже не було, то суд оцінює їх критично, як такі, що вчинені з метою сприятливого для нього вирішення справи. Як слідує із пояснень ОСОБА_1, які він давав в ході службового розслідування та судових засіданнях, останній неодноразово немотивовано змінював ці пояснення. Причини цього, на що вказав ОСОБА_1 в останньому судовому засіданні (що так порадили казати колеги за місцем його роботи), суд не може визнати за достатньо аргументовані та обгрунтовані. Також суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_7, який фактично немотивовано відмовився від раніше даних письмових пояснень.
Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної ради Української РСР від 29 липня 1991 року № 1368-ХІІ дисципліна осіб рядового і начальницького складу в органах внутрішніх справ полягає в додержанні порядку і правил, установлених законодавством Української РСР та Союзу РСР, присягою, статутами, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ Української РСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, що видаються в межах їх повноважень, і наказами начальників органів внутрішніх справ.
Цей Дисциплінарний статут поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР.
Дисципліна в органах внутрішніх справ зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу додержувати законодавства, виконувати вимоги присяги, статутів і наказів начальників; додержувати норм професійної етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до втрати незалежності й об'єктивності при виконанні службових обов'язків; з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанні громадського порядку, утримувати інших від порушень правопорядку.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з пунктом 64, підпункт «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 1146 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Незважаючи на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортом в стані алкогольного сп’яніння, суд враховує, що зі сторони останнього мали місце порушення дисципліни – пунктів 1, 2 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ Української РСР та пункту 2.5 Правил дорожнього руху, що було доведено в ході судового розгляду справи та відповідно до підпункту «Є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР було достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Сама по собі постанова Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2009 року про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 247, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має визначального значення при вирішенні зазначеної справи, оскільки зі сторони ОСОБА_1 мали місце порушення дисципліни, які виразилися, в тому числі, у втечі з місця правопорушення, непроходженні медичного освідування на стан алкогольного сп’яніння, що перешкоджало працівникам ДАІ та робило неможливим довести факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння (якщо насправді такий факт мав місце). Суд враховує, що в наказі про звільнення № 52 о/с від 2 березня 2009 року підставою для звільнення зазначене саме порушення дисципліни, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.
Також суд вважає, що ОСОБА_1 був пропущений строк звернення до суду, оскільки останній був звільнений з органів внутрішніх справ 2 березня 2009 року, того ж дня отримав трудову книжку, а адміністративний позов до суду подав лише 24 вересня 2009 року, тобто більш як через шість місяців після його звільнення та ознайомлення з цим наказом.
Частиною 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
А згідно із ст. 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР дисциплінарне стягнення може бути оскаржене протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку накладено таке стягнення.
За таких обставин та при наявності таких доказів суд вважає, що дії відповідача були правомірними, вчиненими відповідно до встановлених фактів та чинного законодавства, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити у повному обсязі.
Враховуючи зазначене, на підставі ст.ст. 1, 2, 21 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної ради Української РСР від 29 липня 1991 року № 1368-ХІІ, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пункту 64, підпункт «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 1146, пункту 2.1 наказу МВС України від 16 березня 2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов’язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», керуючись ст.ст. 7 – 12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 158 – 163, 186, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання незаконним наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 2 березня 2009 року № 088 о/с «Про грубі порушення транспортної дисципліни старшим уповноваженим СКР Славутського РВ УМВС України ОСОБА_1 та покарання винних» та поновлення його на посаді старшого уповноваженого СКР Славутського РВ УМВС України з 2 березня 2009 року, – відмовити, за безпідставністю заявлених вимог.
Про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана заява до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Протягом двадцяти днів після подання такої заяви може бути подана апеляційна скарга на постанову суду з одночасним надсиланням її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання такої заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена в повному обсязі 2 листопада 2009 року.
Головуючий суддя підпис Р.Й.Коваль
Довідка. Постанова не набрала законної сили.
Згідно оригіналу:
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Р.Й.Коваль