Справа № 2-а-528/2009року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Кріль М.Д.,
при секретарі - Коренець Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області - неправомірними та нарахування і стягнення щомісячної недоплати соціальної державної допомоги за статусом "діти війни",
В С Т А Н О В И В:
29 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. В заяві послався на те, що належить до соціальної категорії громадян за статусом "діти війни" та має право на соціальні пільги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон). У вересні 2009 року звернувся з заявою до Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про перерахування та виплату належної йому доплати до пенсії, яку отримує за віком відповідно до Закону. Листом від 08 вересня 2009 року відповідач відмовив у проведенні доплати до пенсії.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, позивач просить суд поновити строк для звернення до суду, визнати дії УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області - неправомірними, зобов'язати відповідача провести нарахування недоплаченої йому як дитині війни щомісячної державної допомоги за 2006 - 2008 роки в сумі 4482,21 грн. та зобов'язати відповідача проводити доплату соціальної допомоги в подальшому.
Позивач до суду не з'явився, але надав заяву про слухання справи у його відсутність.
Представник Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області в судове засідання не з'явився. Начальник УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області просила справу розглянути у відсутність їх представника, зазначивши про відмову задоволення позовних вимог на підставі раніше наданих заперечень, в тому числі і в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Дослідивши докази, суд прийшов до наступного.
Як свідчить пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_1, позивач відноситься до соціальної категорії "діти війни" і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 року (далі Закон).
В силу ст. 6 Закону "дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач відповідно до цього Закону має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %. Але йому в цьому відмовлено за листом - відповіддю Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області.
Законом України від 19.01.2006 року №3367-IV, внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено п.17 ст.77, а ст.110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст.6 – у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги, що стосуються 2006 року є необґрунтованими.
Згідно ст. 111 Закону України "Про бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У дію ст. 6 Закону було зупинено на 2007 рік, а Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" розмір виплати зменшено до 10%. Однак за ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України) громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22 Конституції України).
За рішеннями Конституційного Суду України, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів за правовідносинами внаслідок дій і положень статей законів, що визнані неконституційними, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та аналогічних положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", які означені виплати скоротили від загально визначеного розміру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст.55 Конституції України). Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Суд вважає, що відмовляючи позивачу у виплаті підвищення до пенсії та зменшенні її розміру, відповідач порушив права ОСОБА_1, визначені Конституцією України та вказаним Законом.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України" зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Невиконання державою (в особі Пенсійного Фонду, на який покладено проведення виплат за аналогією з положеннями Закону України "Про бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року за №107-V1) своїх соціальних зобов'язань щодо окремих громадян ставить їх у не рівні умови, підриває принцип довіри особи до держави і закономірно призводить до порушення принципів соціальної справедливості у правовій державі. Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" безпідставно скасовано та зменшено відповідно обсяг соціальної пільги, виплата якої передбачена іншим чинним Законом України, а саме Законом України "Про соціальний захист дітей війни" і гарантована Конституцією України.
На підставі викладеного, суд не приймає заперечення проти позову з боку відповідача, у тому числі і щодо законодавчого не врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком, що підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування.
Відповідно до ст.99 КАС України, - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину порушення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Доводи позивача щодо необізнаності в законодавстві не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а так як відповідач наполягає на відмові в позові, в тому числі і в зв’язку з пропуском строку звернення до суду, то суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку позовної давності, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню, але лише протягом одного року до подання позову, тобто з 29 вересня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 122, 138, 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовільнити частково .
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області щодо не проведення виплати ОСОБА_1 за 2008 рік: з 29 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, підвищення розміру пенсії за віком в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», - неправомірними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області нарахувати ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2008 рік: з 29 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 – 1 (одну) грн. 70 коп. витрат по оплаті судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Копію постанови направити сторонам.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через Снігурівський районний суд.
СУДДЯ