копія
Справа № 2-а-8170/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Горобець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Білогірського відділення смт. Білогір’я Хмельницької області до ОСОБА_2 смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області про стягнення податкової заборгованості по орендній платі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі за землю в сумі 2259,50 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов’язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. Відповідач в порушення вимог закону допустив податковий борг у зазначеній сумі, який необхідно стягнути в примусовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала частково, пояснивши суду, що відповідач як платник орендної плати за землю внаслідок несвоєчасного сплати такого платежу, допустив заборгованість в сумі 2259,50 грн., на дату розгляду справи в суді сплатив частково податковий борг в сумі 409,78 грн., тому залишок боргу становить 1849,72 грн., який необхідно стягнути в примусовому порядку на користь державного бюджету.
Відповідач в судове засідання не з’явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності в суд не подав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Білогірською районною державною адміністрацією Хмельницької області 5 липня 2002 року за № 0411 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до п. 8, ч. 1, ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 – 12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768 – 3, зокрема ст. 124, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі – продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4, 5 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об’єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів АРК та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
На підставі рішення сесії Білогірської селищної ради від 18 січня 2008 року № 19, про надання відповідачу земельної ділянки в оренду, між відповідачем та Білогірською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 08 травня 2008 року.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки як це передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю».
Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535 – 12, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, також земельної частки (паю), і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частки за місяцями.
Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідачем на виконання вимоги ст. 14 Закону України «Про плату за землю» до Білогірського відділення Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції 30.01.2009 року подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у якій відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання по орендній платі за землю на 2009 рік.
Одним із обов’язків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» є обов’язок сплачувати суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлений ст. 17 Закону України «Про систему оподаткування», а саме: сплата податків і зборів (обов’язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, тобто відповідач був зобов’язаний сплачувати орендну плату згідно вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю», - рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати за землю відповідач допустив заборгованість по даному платежу в сумі 1849,72 грн.
Відповідно до п. 6.2, ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-3, позивачем відповідачу направлено податкові вимоги про сплату узгоджених сум податкових зобов’язань, але відповідач не сплатив повністю суму податкового боргу.
Згідно із п. п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Податкова заборгованість відповідача підтверджується податковим розрахунком, а також копією договору оренди земельної ділянки, копією особового рахунку платника податків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його необхідно задоволити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 124, Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4, 5, 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 5 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю», п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 6.2 ст. 6, п. п. 17.1.7, п. 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області на користь державного бюджету 1849,72 грн., (одну тисячу вісімсот сорок дев’ять грн., сімдесят дві коп.,) податкового боргу по орендній платі.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 21.10.2009 року.
Суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський