Справа №2-а-607/09р.

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

16 листопада 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді –                               Мясоєдової О.М.,

при секретарі –                                    Андрейченко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу АПР БДПС УДАІ ГУМВС України в АР Крим ОСОБА_2 та  управління ДАІ у м. Сімферополь ГУМВС України в АР Крим про визнання незаконними дій посадової особи та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:  

     Позивачка звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила визнати незаконними дії першого відповідача, визнати нечинною та скасувати Постанову АК №141521 від 22.06.2009р про накладення адміністративного стягнення (далі – Постанова). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.06.2009 року відповідачем стосовно позивачки було винесено Постанову, відповідно до якої вона  22.06.2009 року в 10.09 год. керувала автомобілем НОМЕР_1 (далі – Автомобіль), рухаючись на ньому по а/д Красноперекопськ-Сімферополь зі швидкістю 127 км/год. Копію Постанови їй було направлено поштою лише 27.06.2009 року, а отримала її вона ще пізніше. В оскаржуваній постанові також зазначено, що вона винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР, а саме приладом “Візір”, №0812542. З даною Постановою вона не згодна, оскільки ніякого правопорушення вона не скоювала, а доданий до постанови фотознімок не відображає рух Автомобіля саме на 70км а/д Красноперекопськ-Сімферополь зі швидкістю 127км/год. Прилад “Візір”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушення ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер, тому результати фіксації за допомогою такого приладу не можуть використовуватися в порядку ст. 14-1 КУпроАП. З фотографії неможливо зрозуміти – де саме рухався автомобіль та чи встановлено на вказаній ділянці дороги обмеження швидкості руху 90 км/год та чи дійсно швидкість саме зображеного автомобіля вимірювалася.

     Представник позивачки ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав повністю.

     Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому суд вважає за можливе справу розглядати за їх відсутності на підставі наявних доказів.

     Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

     Судом встановлено, що 22 червня 2009 року відповідачем було складено постанову, у відповідності до якої 22.06.2009 року об 10.09 год. водій Автомобіля рухався а/д Красноперекопськ-Сімферополь зі швидкістю 127км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху 90 км/год, порушивши п. 12.6 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпроАП, у зв'язку з чим на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. В оскаржуваній постанові також зазначено, що вона винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР, а саме приладом “Візір”, №0812542. Додатком до зазначеної постанови є роздруковане фотографічне зображення, на якому зображена передня частина Автомобіля, у верхній частині фото зазначено: перший рядок - “22.06.09 10:09:09”, другий рядок - “Скорость v 127 км/ч”, третій рядок - “0812542”, знизу фото надпис «Патруль – 054 км/ч».

     У відповідності до ст. 289 КУпроАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне  правопорушення  може  бути  подано  протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних  причин цей строк за заявою особи, щодо  якої  винесено  постанову,  може  бути  поновлено  органом  (посадовою  особою), правомочним розглядати скаргу.

В позовній заяві зазначено, що копію оскаржуваної постанови позивачці було направлено 27.06.2009 року, що підтверджується штемпелем на доданому до позовної заяви конверту. Копію постанови позивачка отримала ще пізніше. 8.07.2009 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою. За таких обставин, на думку суду, строк, встановлений ст. 289 КУпроАП, позивачкою пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст.14-1 КУпроАП до адміністративної відповідальності за  правопорушення  у сфері забезпечення безпеки дорожнього  руху  у  разі  їх  фіксації  працюючими   в   автоматичному   режимі   спеціальними  технічними  засобами,  що мають функції фото- і  кінозйомки,  відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

     Згідно ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо  доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності  покладається    на   відповідача,   якщо   він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні  у  нього  документи  та матеріали,  які можуть бути використані як докази у справі.

     Відповідачами не надано доказів того, що зазначений в постанові прилад «Візір», серійний №0812542 являється технічним засобом, який працює в автоматичному режимі, а також того, що цей прилад було використано правомірно, тому, на думку суду, підстав для застосування першим відповідачем положень ст. 14-1 КУпроАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача не було. В такому випадку першому відповідачу слід було виходити з загальних норм, встановлених для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності слід було роз'яснити її права, скласти протокол про адміністративне правопорушення, з'ясувати питання чи вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, та у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, винести постанову по справі про адміністративне  правопорушення, в якій навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Крім того, на фотознімку, доданому до постанови, відсутні дорожні знаки, прив'язка до місцевості для визначення допустимої швидкості автомашини.

     У відповідності до ст. 293 КУпроАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги  або  протесту  на  постанову по справі про адміністративне  правопорушення  перевіряє  законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне  з  таких рішень: 1) залишає постанову без зміни,  а  скаргу  або  протест  без  задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах,  передбачених  нормативним  актом про відповідальність за  адміністративне  правопорушення,  з  тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

     Згідно ст.9 КУпроАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається  протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на  громадський  порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

     У відповідності до ст. 247 КУпроАП, провадження в справі про адміністративне  правопорушення  не  може бути  розпочато, а розпочате підлягає закриттю, inter alia, у випадку відсутності  події і складу адміністративного правопорушення.

     Відповідачами не надано доказів правомірності використання приладу вимірювання швидкості “Візір”; інших доказів, які б підтверджували наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, суду не надано. За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення має бути закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 87, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 9, 14-1, 247, 288, 289, 293 КУпроАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:  

Позов ОСОБА_1   – задовольнити повністю.  

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк оскарження постанови АК №141521  від 22.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення.

Визнати протиправною та скасувати постанову АК №141521  від 22.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором АПР БДПС  УДАІ ГУМВС  України в АР Крим ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпроАП, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 186 КАС України.

Головуючий-суддя                               Мясоєдова  О.М.