Справа 2А-470-2009 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2009 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючого – судді Коваля А.Б.
при секретарі Безвенюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне ОСОБА_2 про скасування постанови № 1518 від 12 травня 2009 року про накладення адміністративного стягнення, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про те, що 01 червня 2009 року поштою отримав листа ВДАІ м. Звенигородка черкаської області в якому знаходилась фотографія та постанова № 1518 від 12 травня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до постанови він 12 травня 2009 року о 14 годині 37 хвилин на 126 км автодороги Золотоноша-Умань керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухаючись по дорозі з двома смугами руху в одному напрямку здійснив виїзд на крайню ліву смугу при відсутності транспортних засобів та перешкод для руху на правій смузі, вказане правопорушення було зафіксовано приладом „Візир”.
Зазначає, що дійсно власним автомобілем НОМЕР_1 12 травня 2009 року близько 14 години 30 хвилин їхав на 126 км автодороги Золотоноша-Умань. Під час руху на вказаному відрізку шляху з двома смугами руху в одному напрямку рухався в правому ряду, потім помітив вибоїну на дорозі та здійснив маневр об’їзду з лівого боку проїзної частини, після чого повернувся в правий ряд. Під час здійснення вказаного маневру будь-якого патрульного автомобіля ДАІ він не зустрів, а працівники ДПС швидше всього сиділи в „кущах”, що заборонено розпорядженням № 466 т.в.о. міністра внутрішніх справ України, пункти 1.1, 1.2.
Відповідно до ПДР дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом; перешкода для руху – нерухомий об’єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об’єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Він, побачивши перешкоду на проїздній частині, врахувавши дорожню обстановку здійснив маневр об’їзду вказаної перешкоди з лівої сторони, виїхавши на крайню ліву смугу так як дорожня розмітка 1.5 не забороняла йому цього. Під час виконання маневру об’їзду перешкоди його автомобіль й було зафіксовано пристроями фотозйомки.
Відповідно до п. 1.8 розпорядження № 466 т.в.о. міністра внутрішніх справ України працівникам ДПС наказано не допускати випадків документування порушення ПДР, якщо порушення скоєне внаслідок неналежного утримання дорожнього покриття (виїзд на зустрічну смугу для об’їзду перешкод, ям тощо).
Тому вважає постанову про адміністративне правопорушення винесену відносно нього безпідставною, оскільки у відповідності до вимог п.п. 11.5, 11.11 він здійснював об’їзд перешкоди на правій смузі руху.
Просить поновити строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення та обраховувати його з моменту отримання копії постанови, а саме з 01.06.2009 року, про що свідчить штамп на конверті.
Скасувати постанову № 1518 від 12.05.2009 року інспектора адміністративної практики ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне, ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 гривень, як незаконну.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, а саме просить визнати дії інспектора ДПС незаконними. Вважає, що строк для оскарження пропущений з поважної причини, оскільки тільки дізнавшись про її існування, одразу ж звернувся до суду. Зазначає, що оскаржувана постанова є безпідставною та такою, що підлягає до скасування, так як взагалі не знав про її існування, хоча у відповідності до чинного законодавства працівники ДАІ одразу мали б направити на його адресу копію постанови та копію фотозйомки порушення, надавши йому можливість роз’яснити ситуацію. Також із фото автомобіля, яке додається до постанови про адмінправопорушення, не можливо побачити на якій саме ділянці дороги нібито порушено правила дорожнього руху. Крім цього позивач зазначив, що у вказаний у постанові час працівники ДАІ не зупиняли його транспортний засіб, не роз’яснювали йому суті правопорушення, з цього приводу він також не надавав пояснень.
Відповідач інспектор адміністративної практики ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне ОСОБА_2 в судові засідання неодноразово не з’являвся, про причини своєї неявки суду не повідомляв, ніяких заяв чи заперечень від нього до суду не надходило, про розгляд справи повідомлений своєчасно, в установленому законом порядку.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття – розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що інспектором адміністративної практики ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне ОСОБА_2 12 травня 2009 року винесено постанову про адміністративне правопорушення № 1518 відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
В постанові зазначено, що інспектор розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення встановив, що 12.05.2009 року о 14 годині 37 хвилин керуючи на 126 км автодороги Золотоноша-Умань автомобілем ОСОБА_3, д.н.з. НОМЕР_2 і рухаючись на дорозі з двома смугами руху в одному напрямку здійснив виїзд на крайню ліву смугу руху при відсутності транспортних засобів та перешкод для руху на правій смузі. Інспектор ДПС постановив покласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Статтею 1 Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою. Статтею 3 визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави. Згідно ст. 21 Конституції права та свободи людини є невідчужуваними і непорушеними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В ч. 2 ст. 71 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП – орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна вказана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо.
За вказаних обставин суд вважає, що винесена інспектором адміністративної практики ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне ОСОБА_2 постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень є неправомірною і підлягає скасуванню а провадження у адміністративній справі закриттю.
Суд також вважає, що розгляд адміністративних матеріалів інспектором ДАІ проводився без участі позивача, чим суттєво порушені його права та законні інтереси.
Суд визнає також поважними причини пропущення строку для оскарження постанови, оскільки позивач дізнавшись про порушене право одразу ж звернувся до суду, тому строк звернення має бути поновлений.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 17, 71, 112, 128, 158, 159 160-163 КАС України, ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19, ст. 21 Конституції України, ст.ст. 287-289, 291, 293 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити.
Поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Визнати дії інспектора адміністративної практики ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне ОСОБА_2 щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2009 року № 1518 відносно ОСОБА_1 – незаконними.
Скасувати постанову інспектора адміністративної практики ВДАІ Звенигородського району та м. Ватутіне ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2009 року № 1518 відносно ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, провадження у справі закрити.
На постанову може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя _______________________
Постанова виготовлена головуючим власноручно