№ 1-868/09

ВИРОК

Іменем України

02 листопада 2009 р.                               Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого     - судді Бойка О.В.

при секретарі         - Гебеш М.В.  

з участю прокурора     - Люшненка Д.Ю.

захисника             - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Заворичі    Броварського  району Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в  АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1  ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

підсудний ОСОБА_2 04.07.2009 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1, під час конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин,  умисно наніс удар ножем в область грудної клітки ОСОБА_3., завдавши останньому колото-різане проникаюче  поранення грудей зліва з ушкодженням передперикардиальної клітковини та діафрагми зліва (непроникаючого характеру), яке згідно висновку судово-медичної експертизи №1281/Е від 08.09.2009 року  відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що  04.07.2009 року, у вечірній час він із сином ОСОБА_3 та його співмешканкою ОСОБА_4,  приїхали додому в АДРЕСА_1. Вдома він дав ОСОБА_3. 100 гривень і той разом з ОСОБА_4. пішли до магазину за пляшкою горілки, а він залишився готувати їжу. Коли вони пішли то він в кімнаті поставив на стіл вечерю і став чекати їх. Повернувшись з магазину ОСОБА_3 заніс в кімнату пляшку горілки та поставив її на стіл, а сам пішов роздягатися. Співмешканка його сина ОСОБА_4. пішла мити руки. Він взяв пляшку горілки та налив до половини три стакани. Близько 22.30 в кімнату зайшов ОСОБА_3 та почав діставати з пакету продукти, в ході чого почав кричати на нього чому він спішить наливати горілку і кинув в нього зеленою цибулиною. У них виник конфлікт в ході якого ОСОБА_3 вдарив його кулаком в обличчя. В цей час до кімнати зайшла ОСОБА_4., яка ставши між ними почала їх розбороняти, однак чи він чи син штовхнув ОСОБА_4 і та впала під стіл. Далі ОСОБА_3 вдарив його ще два рази кулаком по голові, а він дуже розлютившись, умисно схопив правою рукою зі столу ніж, яким наніс ОСОБА_3. один удар у ліву частину тулуба. Далі кинув ніж на стіл та втік до своєї кімнати тримаючи двері, щоб ОСОБА_3 не зайшов. ОСОБА_3 почав його наздоганяти, однак  в цей час він побачив на його тілі кров і зрозумів, що поранив його.

За згодою сторін, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких матеріалів по справі, як покази  свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 повністю доказана і кваліфікує його дії за  ч.  1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину – злочин передбачений ч. 1 ст. 121 класифікується законодавцем як середньої тяжкості, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, пенсіонер, ветеран праці, інвалід другої групи, раніше не судимий та до адміністративної відповідальності не притягувався.

Його відношення до вчиненого, а саме повністю визнав вину та щиро розкаявся.  

Також, суд враховує, що ОСОБА_3 не має до підсудного  будь яких претензій, про що свідчить заява останнього (а.с. 52) . Не має до підсудного будь яких претензій матеріального і морального характеру потерпіла ОСОБА_5, про що свідчить її заява (а.с. 171).

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому та повне відшкодування завданого збитку.  

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити  покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121  КК України у виді позбавлення волі, однак застосувати статті 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та поклавши певні обов’язки.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за цією статтею  – 5 (п’ять)  років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.  

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, а також періодично з’являтись для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - підписку про невиїзд.

    Речовий доказ – кухонний ніж з плямами крові, що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУГУМВС України в м. Києві – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя