Справа № 2-а-2074/2009  

П О С Т А Н О В А  

І м е н е м  У к р а ї н и  

01 вересня 2009 року                                                                                                   м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі головуючого судді Харечко Л.К., при секретарі Латенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про поновлення строку, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:  

20.03.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення строку, визнання дій протиправними, щодо відмови виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити на його користь щомісячну соціальну допомогу до пенсії за 2006 - 2008 роки, відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач в судове засідання не з’явився, посилаючись на похилий вік та незадовільний стан здоров’я просив розглянути справу за його відсутності.

 Відповідач до суду не з’явився, у поданих до суду запереченнях позов не визнав з тих підстав, що здійснюючи нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії він керувався положеннями законів України про Державний бюджет на 2006-2007 роки, якими не передбачалося здійснення доплати до пенсії особам, що мають статус «Дитина війни», а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якими на 2008 рік було встановлено наступні розміри надбавки до пенсії: з 22 травня – 48 грн. 10 коп., з 01 липня – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня – 49 грн. 80 коп. Крім того зазначив, що вказана доплата здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету, а за відсутності відповідного фінансування відсутні підстави для збільшення її розміру. Відповідач наполягав на застосування річного строку звернення до адміністративного суду і за викладених у сукупності обставин просив у задоволенні позову відмовити.  

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

 Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.  

Позивач народився 27.09.1941 року і є громадянином України. Відповідно до статей 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV (далі по тексту – Закон № 2195) він має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.  

У 2006 – 2007 роках відповідач не здійснював виплату позивачу зазначеного підвищення, а у 2008 році виплачував його в значно меншому розмірі, зокрема:

- у січні – березні – по 47 грн.;

- у квітні – червні – по 48 грн. 10 коп.;

- у липні – вересні – по 48 грн. 20 коп.;

- у жовтні – грудні – по 49 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

В силу статті 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач не надав суду переконливих доказів наявності поважних причин для пропуску річного строку звернення до адміністративного суду, а відповідач наполягав  на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду, а тому його вимоги про визнання дій незаконними та зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити заборгованість за 2006 – 2007 роки включно, не підлягають задоволенню. Крім того за вказаний період не було передбачено механізму таких виплат.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ (далі по тексту – Закон № 107) було внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, у зв’язку з чим з 01.01.2008 року підвищення до пенсії виплачувалася позивачу у розмірі встановленому для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зазначене положення Закону № 107 визнано неконституційним.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Таким чином, з 22.05.2008 року стаття 6 Закону № 2195 була поновлена в попередній редакції. Втім, починаючи з травня 2008 року відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, зокрема: з 22 травня – 48 грн. 10 коп., з 01 липня – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня – 49 грн. 80 коп., щомісячно.  

Таки дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки у спірних правовідносинах підлягав застосуванню саме Закон № 2195, який має вищу юридичну силу. При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки в силу положень викладених в абзаці 2 частини 3 статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, внесеними підпунктом 11 пункту 35 розділу ІІ Закону № 107, в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії визначені законодавством для відповідних категорії громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду.  

Зазначене є підставою для визнання неправомірними дій відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

 Керуючись статтями 99, 100, 158 – 163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:  

Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова по виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова провести перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити їй відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум.  

У задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.  

  Суддя: