ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року № 22-а-18101/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Обрізко І.М.,
Багрія В.М., Улицького В.З.,
Гром В.І.,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 . звернулась 11.07.2008 року до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із зобов’язанням провести перерахунок такої.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка встановлює таку допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, відповідач у 2007 році таку допомогу виплачував у значно заниженому розмірі. Просить стягнути 4145,47 грн. з відповідача та встановити виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років до досягнення дитиною трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року позовні вимоги задоволено, зобов’язано провести нарахування та виплату такої допомоги в сумі 4092,31 грн. за вказаний вище період.
Суд виходив з того, що дії відповідача щодо виплати допомоги позивачці не відповідають ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є матір’ю ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження, здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку та має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст. 56 означеного Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Р ішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 56, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Беручи до уваги той факт, що положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата державної допомоги сім’ям з дітьми відповідно до Закону України « «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не відповідає Конституції України, тому місцевим судом зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.
Таким чином, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». При цьому колегія суддів вважає, що конкретні розрахунки розміру допомоги повинен визначити відповідач в межах передбачених Конституцією та законами України повноважень.
Доводи відповідача з приводу відсутності коштів на подібні цілі не можуть слугувати аргументом у відмові в позовних вимогах.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року по справі № 2а-3503/08, без змін, виключивши з резолютивної частини судового рішення, суму недоотриманої допомоги (4092,31 грн.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
І.М. Обрізко
В.М. Багрій
В.З. Улицький.
Головуючий суддя
судді
Повний текст ухвали виготовлено
та підписано 21.10.2009 року.