Справа № 2-а-311-1/09                                                                          

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 листопада 2009 року                           Печерський районний суд міста Києва  

в складі головуючого-судді                     Мельник А. В.  

при секретарі                                               Пятовій В.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до  інспектора  окремої роти дорожньо-патрульної служби  по обслуговуванню доріг державного значення Швець Володимира Васильовича про скасування постанови  у справі про адміністративне правопорушення      від 22 червня 2009 року відносно  ОСОБА_1  за ч.1 ст.122 КУпАП    

В С Т А Н О В И В :  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в обґрунтування вимог якого зазначив, що він отримав поштою лист, в якому містилась постанова Серії ВО № 094761 інспектора ОР ДПС для обслуговування доріг державного значення (підпорядкована УДАІ) МГБ підпорядкованої УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Швеця В. В. від 22 червня 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.  

Позивач вважає, що вказана постанова є необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів, нерозбірливим почерком та з грубим порушенням чинного законодавства, а тому, на його думку, є незаконною.  

Позивач зазначив, що вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації на підставі ст. 14-1 КУпАП, однак прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).  

Вказав на те, що ст. 14-1 КпАП України передбачає застосування фіксації саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі, а розділом 2 Інструкції до приладу «Візір» - «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, а не автоматичний.  

Позивач вважає, що якщо б порушення і справді мало місце, посадова особа – інспектор Швець В. В. для виконання вимог п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 «Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України» повинен був попередити та припинити правопорушення.  

Також, на думку позивача, відповідач порушив вимоги Законів України «Про міліцію» і «Про дорожній рух», тому що, він не зупинив водія, не склав постанову на місці, а, у випадку незгоди з порушенням - повинен був скласти протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. У дійсності ж ніякого протоколу складено не було, чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.  

Протокол не складається також у випаду передбаченому ч. 6 ст. 258 КУпАП, але у цьому разі, у постанові не повинно бути вказівок на те, що саме мною, власником транспортного засобу було скоєно адміністративне правопорушення, проте у тексті постанови зазначено, що я керував транспортним засобом, тобто мою особу встановлено «заочно», за карткою обліку транспортних засобів. Тому у інспектора відсутні були підстави стверджувати, що правопорушення скоїв саме я.  

Позивач зазначив, що 22 червня 2009 року під час керування ним автомобілем, його ніхто не зупиняв та не склада протоколу про порушення ним Правил дорожнього руху України.  

Позивач вважає, що вказана постанова не містить жодних тверджень, що саме він керував транспортним засобом.  

Також, зазначив, що згідно п. 13.2 «Інструкції з діяльності ДПС Державтоінспекції МВС України» (затвердженої наказом МВС від 13.11.2006 року № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів; тому при оцінці як законості, так і достовірності порушення ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників щодо проходження ними інструктажу та складання заліків. Відповідно до п. 12.2, 12.3 даної інструкції, визначено-виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом.  

Крім того, позивач вважає, що  дві фотографії суперечать одна одній, так як на них існують різні фони і на обох знімках вказаний однаковий час 13:50:17, через що неможливо зробити висновки про те, де саме проводилась фіксація руху його автомобіля, чи було це в межах населеного пункту або за його межами, і чи існують на вказаній ділянці будь-які обмеження швидкості.  

У зв’язку з цим позивач просить:  

- поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне  
правопорушення, пропущений ним з поважних причин;  

- визнати протиправними та незаконними дії інспектора ОР ДПС для обслуговування доріг державного значення (підпорядкована УДАІ) МГБ підпорядкованої УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Швеця Володимира Васильовича по фіксації порушення ним правил дорожнього руху та винесенню постанови Серія ВО№094761 від 22 червня 2009 року;  

- визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне порушення Серія ВО № 094761 від 22 червня 2009 року про накладення на нього штрафу в розмірі 340 гривень;  

- закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  

В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.  

Оскільки, відповідач був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з’явився та від нього не надійшло повідомлення про причини неприбуття, суд, керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України, вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.  

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено наступні факти.  

Позивач пояснив, що 03.07.2009 року він отримав лист з постановою інспектора ОР ДПС для обслуговування доріг державного значення (підпорядкована УДАІ) МГБ підпорядкованої УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Швеця В. В. Серія ВО№094761 від 22 червня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.  

Згідно цієї постанови 22.06.2009 року о 13 годині 50 хвилин ОСОБА_1 в селі Добромишль Монастирського району Тернопільської області на 34 кілометрі + 900 метрів автодороги Івано-Франківськ – Тернопіль, перевищив встановлену швидкість руху на 38 км/год. і рухався зі швидкістю 98 км/год., чим допустив порушення пункту 12.9 Правил дорожнього руху України, серійний номер приладу «ВИЗИР» 0812349 (а. с. 7).  

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 571658, власником автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_1 (а. с. 14).  

Оскільки позивачем було отримано постанову інспектора від 22.06.2009 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, лише 03.07.2009 року у зв’язку з перебуванням за межами України, що підтверджується копією відповідних сторінок паспорту для виїзду за кордон на ім’я ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що передбачений статтею 289 КУпАП десятиденний строк подання скарги на постанову позивачем пропущено з поважних причин, а тому строк оскарження постанови слід поновити.  

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних  
приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки  
дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими  
документами.  

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).  

Також нормою частини 6 статті 258 КУпАП передбачено, що копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих а автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.  

Із графічного зображення автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не вбачається, що це зображення автомобіля було отримано саме шляхом фотофіксації (фотозйомки) за допомогою приладу «ВИЗИР» 0812349 (а. с. 12).  

Так само, вказане графічне зображення не свідчить про місце фотозйомки, а саме: що автомобіль рухався в селі Добромишль Монастирського району Тернопільської області на 34 кілометрі + 900 метрів автодороги Івано-Франківськ – Тернопіль, як вказано в постанові, тобто в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості руху» 60 км/год.  

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду прямих беззаперечних доказів про те, що прилад «ВИЗИР» 0812349 віднесено до працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також, того, що інспектор ОР ДПС для обслуговування доріг державного значення (підпорядкована УДАІ) МГБ підпорядкованої УМВС України в Тернопільській області старший лейтенант міліції Швеця В. В. згідно п. 13.2 Інструкції з діяльності ДПС Державтоінспекції МВС України, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1111 від 13.11.2006 року, є співробітником, який вивчив інструкції та склав заліки з використання спеціальних приладів і допущений до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом; так само і будь-яких доказів того, що прилад «ВИЗИР» 0812349, при фото фіксації автомобіля позивача, використовувався належним чином.  

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить достатніх доказів порушення позивачем пункту 12.9 Правил дорожнього руху України 22.06.2009 року о 13 годині 50 хвилин в селі Добромишль Монастирського району Тернопільської області на 34 кілометрі + 900 метрів автодороги Івано-Франківськ – Тернопіль, оскільки вина позивача у перевищенні дозволеної швидкості не доведена.  

Відповідно до ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення Серія ВО№094761 від 22 червня 2009 року, винесена інспектором ОР ДПС для обслуговування доріг державного значення (підпорядкована УДАІ) МГБ підпорядкованої УМВС України в Тернопільській області старшим лейтенантом міліції Швецем В. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340 гривень є необґрунтованою, протиправною та порушує права останнього.  

Оскільки, з графічного зображення автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не можливо встановити факт руху позивача за кермом вказаного автомобіля саме 22.06.2009 року о 13 годині 50 хвилин саме в селі Добромишль Монастирського району Тернопільської області на 34 кілометрі + 900 метрів автодороги Івано-Франківськ – Тернопіль зі швидкістю 98 км/год. в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості руху» 60 км/год., суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:  

1).  залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;  

2).  скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;  

3).  скасовує постанову і закриває справу;  

4). змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за  адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

Також, пункт 1 статті 247 КУпАП передбачає закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.  

Отже, за таких обставин, коли судом встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення Серія ВО№094761 від 22 червня 2009 року, винесена інспектором ОР ДПС для обслуговування доріг державного значення (підпорядкована УДАІ) МГБ підпорядкованої УМВС України в Тернопільській області старшим лейтенантом міліції Швецем В. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340 гривень є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 6, 17, 18, 19, 100, 104, 128 Кодексу адміністративного судочинства України,                                      

ПОСТАНОВИВ:  

Поновити строк  звернення до суду.  

Позов ОСОБА_1  до  інспектора  окремої роти дорожньо-патрульної служби  по обслуговуванню доріг державного значення Швець Володимира Васильовича про скасування постанови  у справі про адміністративне правопорушення      від 22 червня 2009 року відносно  ОСОБА_1  за ч.1 ст.122 КУпАП    задовольнити  повністю.  

Скасувати постанову інспектора  окремої роти дорожньо-патрульної служби  по обслуговуванню доріг державного значення Швець Володимира Васильовича від 22 червня 2009 року  у справі про адміністративне правопорушення   відносно  ОСОБА_1  за ч.1 ст.122 КУпАП.  

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1  закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня  складання постанови в повному обсязі, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                    А.В.Мельник