У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Селівона О.Ф.,
суддів	Дороніної В.П., Колесника М.А.
за участю прокурора	Ковзеля П.О.
та засудженого	ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні 13 липня 2006 року в м.Києві  кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 02 червня 2005 року, яким засуджено:

 

                                               ОСОБА_1,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                               уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                               раніше не судимого,

 

-    за п.п.1, 7, 12 ч.2 ст.115 КК України на довічне позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-    за ч.1 ст.162 КК України на 2 роки обмеження волі;

-    за ст.304 КК України на 2 роки обмеження волі.

 

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено довічне позбавлення волі.

 

                                      ОСОБА_2,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

                                      уродженця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

-    за п.п.1, 7, 12 ч.2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-    за ч.1 ст.162 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн.

 

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено 13 років позбавлення волі.

 

                                      ОСОБА_4,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_4 народження.

                                      уродженця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

 

-    за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-    за ст.304 КК України на 2 роки обмеження волі.

 

 На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено 3 роки позбавлення волі.

 

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_5 260 грн. 26 коп на відшкодування майнової шкоди і 600 грн. на відшкодування моральної шкоди, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_6 1500 грн. на відшкодування майнової шкоди і 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

 

Згідно з вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

 

04 жовтня 2004 року ОСОБА_1 після закінчення роботи приїхав до своїх батьків у АДРЕСА_1, де зустрівся із своїми друзями - неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яким запропонував покататись на його мотоциклі. Катаючись разом на мотоциклі, вони за пропозицією ОСОБА_1 купували і зразу ж розпивали горілку і пиво, втягуючи тим самим неповнолітнього ОСОБА_2 у пияцтво.

05 жовтня 2004 року, приблизно о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за ініціативою ОСОБА_1а приїхали до будинку АДРЕСА_2, де проживала сім'я ОСОБА_5 Викликаючи неповнолітню дочку ОСОБА_5, якої в ту ніч не було удома, ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_2, діючи безпричинно, умисно, групою осіб, із хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства, порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, порушуючи спокій сім'ї ОСОБА_7 та інших жителів села, втягуючи таким чином неповнолітнього ОСОБА_2 у злочинну діяльність, за ініціативою ОСОБА_4 стали висловлюватись на адресу сім'ї ОСОБА_7 нецензурними словами, погрожували розправою, поламали паркан і відірваними штахетинами та піднятими із землі каменями стали кидати у вікна будинку, розбивши при цьому скло у вікнах будинку та сараю, підпалили копицю сіна у дворі. Внаслідок хуліганських дій було пошкоджено і знищено майно ОСОБА_5, чим йому заподіяно шкоду у розмірі 260 грн.26 коп. Хуліганські дії ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 продовжували не менш як півгодини і припинили після того, як на шум вийшла сусідка ОСОБА_7 ОСОБА_8 і стала на них кричати. Після цього ОСОБА_4 пішов додому.

 

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, продовжуючи хуліганські дії, приблизно о 4 годині 10 хвилин на мотоциклі ОСОБА_1а приїхали до будинку АДРЕСА_3, незаконно проникли у цей будинок, який належав ОСОБА_9, і діючи із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і проявляючи явну неповагу до суспільства, не реагуючи на вимоги ОСОБА_9 залишити будинок, діючи з особливою зухвалістю, стали безпричинно бити ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які перебували у цьому будинку у стані алкогольного сп'яніння, і нанесли їм по кілька ударів кулаками у різні частини тіла. Потім ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посадили ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в мотоцикл і повезли їх до будинку ОСОБА_5, де намагались його запевнити у тому, що саме ці особи побили скло і поламали паркан у його будинку. Оскільки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 заперечували цей факт і сам потерпілий ОСОБА_7 не повірив цьому, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, розізлившись на ОСОБА_10 і ОСОБА_11, відвезли їх до сільського клубу, де, використовуючи незначний привід - відмову взяти на себе вину у побитті скла у вікнах будинку, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, вирішили вчинити вбивство ОСОБА_10 і ОСОБА_11. З цією метою вони протягом не менше 20 хвилин наносили ОСОБА_10 і ОСОБА_11 удари руками і ногами в голову, тулуб та інші частини тіла, а потім ОСОБА_1 кухонним ножем, що був у нього, наніс ОСОБА_10 удар в область грудної клітки позаду і передав ножа ОСОБА_2, який наніс цим ножем ОСОБА_11 два удари в область спини та правого боку. Переконавшись, що потерпілі перебувають у безпорадному стані і не чинять опору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завантажили їх у причіп мотоцикла і відвезли у розташовану за селом лісопосадку, де скинули потерпілих, які не подавали ознак життя, на землю. ОСОБА_1 зняв з ОСОБА_11 верхній одяг, облив цей одяг бензином, поклав на нього потерпілих і з метою приховування слідів злочину підпалив одяг. Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишили лісопосадку і, намагаючись сховатись, виїхали з Добропільського району, але потім повернулись до місця проживання ОСОБА_1а, де були затримані працівниками міліції.

 

У касаційних скаргах:

 

Засуджений ОСОБА_1 просить перекваліфікувати його дії, вчинені щодо ОСОБА_10 і ОСОБА_11, на ч.2 ст.121 КК України або ж скасувати вирок щодо нього з направленням справи на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що вони залишили потерпілих у лісопосадці живими, і тілесні ушкодження вони заподіяли потерпілим під час взаємної бійки. Вважає, що суд не взяв до уваги тієї обставини, що вини захищались від нападу потерпілих.

 

Засуджений ОСОБА_2 просить вирок щодо нього змінити і пом'якшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що злочинні дії щодо ОСОБА_10 і ОСОБА_11 він вчинив, виконуючи накази ОСОБА_1, який залякав його. Зазначає також, що його мати померла, батько залишив сім'ю, він виховувався бабусею похилого віку, на утриманні якої залишилась його малолітня сестра. У доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що нікого вбивати він не хотів, про що, на його думку, свідчить його поведінка під час та після вчинення злочину, а протиправні дії вчинив під тиском ОСОБА_1.

 

Захисник-адвокат ОСОБА_3 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_2 змінити та пом'якшити призначене йому покарання до 10 років позбавлення волі, мотивуючи тим що ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризувався, покаявся, вчинив злочини, будучи неповнолітнім, і під впливом ОСОБА_1

 

У запереченнях на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_6  просить залишити її без задоволення, а вирок без зміни, вважаючи доводи скарги безпідставними.

 

Вирок щодо засудженого ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржено.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, міркування прокурора про безпідставність доводів касаційних скарг та законність і обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

 

Наведені у вироку обставини вчинення злочинів у касаційних скаргах фактично не оспорюються і підтверджуються дослідженими судом доказами, зокрема: показаннями засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, даних ними під час досудового слідства, оскільки в судовому засіданні вони відмовились давати показання; засудженого ОСОБА_4; показаннями потерпілих, свідків, даними, які містяться у протоколах огляду місця події, висновках експертиз та іншими дослідженими судом доказами.

 

Твердження у касаційних скаргах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відсутність у них умислу на вбивство ОСОБА_10 і ОСОБА_11 безпідставні.

 

Як убачається з висновків судово-медичної експертизи, при дослідженні трупа ОСОБА_11 було виявлено закриту черепно-мозкову травму з крововиливом під тверду мозкову оболонку, множинні судна синці на голові кінцівках, рани на верхній і нижній кінцівках, перелом кісток носа, опіки обличчя, кінцівок, тулуба загальною площею близько 40%. Смерть ОСОБА_11 настала від закритої черепно-мозкової травми.

 

 При дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлено закриту черепно-мозкову травму з крововиливами під м'які оболонки головного мозку, проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітки з пошкодженням лівої легені, тупу травму грудної клітки з переломами восьми ребер, множинні садна, синці, рани різних частин тіла, опіки нижніх кінцівок загальною площею близько 9%. Смерть ОСОБА_10 перебуває у причинному зв'язку з закритою черепно-мозковою травмою, ножовим пораненням та тупою травмою грудної клітки.

 

Про наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умислу на вбивство ОСОБА_10 і ОСОБА_11 свідчать нанесення ними великої кількості ударів руками і ногами зі значною в різні частини тіла, в тому числі і ті, де знаходяться життєво важливі органи людини, а також намагання спалити їх з використанням бензину.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, заперечуючи наявність у нього умислу на вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зазначає, що вони залишили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у лісопосадці живими і він їх бачив живими, коли під'їжджав до них пізніше.

 

Проте згідно з висновками судово-медичної експертизи опіки, виявлені на трупах ОСОБА_10 та ОСОБА_11, виникли від дії полум'я і після настання смерті їх. При додатковому судово-медичному дослідженні установлено, що на шкірі з правого стегна ОСОБА_10 виявлено зміни, характерні для прижиттєвого термічного опіку, але такий висновок не впливає на висновоки суду про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисного вбивства ОСОБА_11 та ОСОБА_10, до того ж, решта виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_10 опіків виникли після настання його смерті.

 

Посилання у скарзі засудженого ОСОБА_1  на те, що вони заподіяли тілесні ушкодження ОСОБА_10 і ОСОБА_11, захищаючись від їх нападу, надумані і ніякими доказами не підтверджуються.

 

Не можна погодитись і з доводами касаційної скарги засудженого ОСОБА_2 про те, що злочинні дії він вчинив, виконуючи накази ОСОБА_1а, який залякав його.

 

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 під час допитів про це не заявляв, злочинні дії ОСОБА_2 щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_10 були активними і узгодженими з діями ОСОБА_1, що свідчить про наявність попередньої змови і спростовує твердження ОСОБА_2 про виконання ним наказів ОСОБА_1.

 

Таким чином, суд дав належну оцінку дослідженим доказам і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, за які їх засуджено.

 

Злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковано правильно, а покарання їм призначено відповідно до вимог ст.65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості, їх особи, конкретних обставин справи і підстав для пом'якшення покарання судова колегія не вбачає.

 

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни чи скасування постановленого у даній справі вироку, не виявлено.

 

Разом з тим, при перевірці справи у повному обсязі виявлено, що у вироку прізвища двох потерпілих записано по-різному: "ОСОБА_5" і "ОСОБА_12", "ОСОБА_13" і "ОСОБА_11". Колегія суддів вважає за необхідне усунути неправильності у написанні у вироку прізвищ потерпілих, оскільки за матеріалами справи можна установити правильне написання їх прізвищ: "ОСОБА_5" і "ОСОБА_11".

 

На підставі наведеного, керуючись ст.395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

         Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від 02 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без зміни.

 

         В порядку ст.395 КПК України усунути неправильності у написанні у вироку прізвищ потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_11 і вважати правильним написання їх прізвищ: "ОСОБА_5" і "ОСОБА_11".

 

 

Судді:

 

Селівон О.Ф.                                 Дороніна В.П.                              Колесник М.А.

 

 

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                    О.Ф.Селівон