ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-5051/09/2370
10 листопада 2009 р. м. Черкаси
16 год. 35 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
при секретарі - Номоконовій О.С.,
за участю представників:
від позивача - Татаровського В.В., за довіреністю,
від відповідача - Цонди О.І., за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Полюс» про стягнення 11205 грн. 22 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Полюс» про стягнення 11205 грн. 22 коп.
Позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, тобто до 20 числа місяця наступного за звітним.
Відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 11205 грн. 22 коп.
Представник позивача просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача борг у сумі 11205 грн. 22 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю.
Вислухавши доводи представника позивача та представника відповідача, вивчивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, судом встановлено, що згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) страхові внески до Пенсійного фонду є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим законом.
Згідно ст. 15 Закону України № 1058 платниками страхових внесків є страхувальники і застраховані особи.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач є страхувальником відповідно до ст. 14 Закону України № 1058 та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону повинне нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.
Даного зобов’язання відповідач вчасно не виконав.
У відповідності з п. 4 ст. 20 Закону України № 1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Пунктом 6 ст. 20 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Слід зазначити, що п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В судовому засіданні судом встановлено, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість перед позивачем по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 11205 грн. 22 коп. Дана заборгованість підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2009 року, де зазначено, що сума страхових внесків, яка підлягає до сплати становить 5870 грн. 83 коп. та розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень 2009 року, де зазначено, що сума страхових внесків, яка підлягає до сплати становить 5335 грн. 29 коп.
Згідно ч. 3 ст. 106 цього ж Закону органи Пенсійного фонду мають право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
У відповідності до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин даного Закону вирішуються у судовому порядку.
Частиною 1 статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.
Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 21/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058-1V, передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Крім цього, суд зазначає, що пунктом 2 та 3 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до статей 18, 20 Закону України № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21–1 від 19.12.2003 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 – страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України № 1058-ІV.
Суд зазначає, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому Законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Крім цього, судом встановлено, що позивач просить суд визнати дії неправомірними, проте враховуючи ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, де сказано, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Отже, на підставі вищесказаного суд не бачить жодних підстав для задоволення вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірним, оскільки відповідач не є суб’єктом владних повноважень. Крім цього, позивачем не надано жодного доказу, яким підтверджується неправомірність відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню згідно статті 94 КАС України з відповідача не підлягає.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до часткового задоволення.
На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст.11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Полюс», що знаходиться за адресою: 20901, Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Енергетиків, 13, кв. 75, ідентифікаційний код 20642156 на користь управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 20901, Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Дорошенка, 18, ідентифікаційний код 21366805 заборгованість по страхових внесках, штрафних санкціях та пені у сумі 11205 (одинадцять тисяч двісті п’ять) грн. 22 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2009 року.
Суддя В.І. Коваленко