ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ
Справа №1-6 «П»/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2009 року м. Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Єфіменко О.М. за участю помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону лейтенанта юстиції Махмутова O.A., розглянувши постанову помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону, погоджену з військовим прокурором про звільнення від кримінальної відповідальності колишнього військовослужбовця управління Служби Безпеки України в Миколаївській області прапорщика
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піски Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
ВСТАНОВИВ:
Із постанови про направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності вбачається, що колишній військовослужбовець управління Служби Безпеки України в Миколаївській області прапорщик ОСОБА_3 звернувся до одного з банків в м. Миколаєві з метою укласти кредитний договір та отримати в банківській установі грошові кошти у розмірі 257 000 гривень для придбання квартири, де йому відмовили в укладанні договору на підставі того, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_3, відповідно до довідки, наданої до банку з місця його проходження служби, недостатній для отримання кредиту в розмірі 257 000 гривень .
В серпні 2007 року ОСОБА_3 зустрівся з громадянином ОСОБА_4, який, будучи службовою особою - генеральним директором ПП «Ізумруд-Алмаз», запропонував йому допомогу в оформленні кредиту, шляхом надання ОСОБА_3 недостовірних документів про його працевлаштування на вищевказане приватне підприємство з зазначенням необхідної для отримання кредиту розміру заробітної плати.
При цьому ОСОБА_4 пояснив, що вартість його послуги по виготовленню документів, які не відповідають дійсності, становить 200 доларів США, з чим ОСОБА_3 погодився.
Через деякий час ОСОБА_4 надав ОСОБА_3 завїдомо підроблений документ у вигляді довідки з реєстраційним номером №090807-1 вих. від 09.08.2007 року, в якій зазначалося, що ОСОБА_3 з 14 грудня 2006 року працює в ПП «Ізумруд-Алмаз» на посаді менеджера і отримує заробітну плату, яка дає можливість оформити кредит. Дані документи останній надав до банківської установи, де 15 серпня 2007 року ОСОБА_3 отримав грошові кошти в розмірі 257000 гривень для придбання квартири АДРЕСА_1, після чого одразу передав ОСОБА_4 в якості хабара 200 доларів США.
Таким чином, помічник військового прокурора стверджує, що ОСОБА_3, надавши грошові кошти ОСОБА_4 за виконання в його інтересах дій, своїм поступком скоїв злочин - давання хабара, передбачений ст. 369 ч. 1 КК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідь прокурора, військовий суд приходить до наступного.
29 жовтня 2008 року старший слідчий прокуратури Центрального району м. Миколаєва порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. 1, 366 ч. 1, 368 ч. 1 КК України, а 12 грудня слідчий тієї ж прокуратури виніс постанову про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого по ст. ст. 358 ч. 1, 366 ч. 1, 368 ч2, КК України (а. с. 11-13 ).
Вивченою в суді постановою слідчого про порушення кримінальної справи від 26 листопада 2008 року видно, що слідчий прокуратури Центрального району м. Миколаєва порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_3. за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. З, 369 ч. 1 КК України, а 14 січня 2009 року помічник військового прокурора Миколаївського гарнізону своєю постановою притягнув ОСОБА_3 в якості обвинуваченого по вищезазначеним нормам кримінального кодексу, (а. с. 1-2; 24-26).
Протоколом допиту ОСОБА_3, в якості свідка, складеного старшим слідчим прокуратури Центрального району м. Миколаєва від 10 жовтня 2008 року підтверджується, що ОСОБА_3 повідомив слідчого про те, що він передав ОСОБА_4 в якості хабара 200 доларів США за видачу неправдивих документів про доходи в ПП«Ізумруд-Алмаз», які дозволили йому отримати кредит у банку у сумі 257000 гривень (а.с. 18-19). Аналогічні покази ОСОБА_3 дав і в судовому засіданні.
Із огляду на наведені докази, військовий суд приходить до висновку про те, що помічник військового прокурора Миколаївського гарнізону аргументовано стверджує, що ОСОБА_3 своїми діями, пов'язаними з дачею ОСОБА_4 200 доларів США скоїв злочин у вигляді дачі хабара і кваліфікував його дії по ст. 369 ч 1 КК України.
Частина 3 вищезгаданої норми кримінального кодексу вказує, що передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, а підставою - певні особливості посткримінальної поведінки такої особи: якщо після давання хабара і до порушення кримінальної справи щодо неї органом, наділеним законним правом на порушення кримінальної справи, вона добровільно заявила про те, що сталося.
Дослідженими в суді доказами встановлено, що кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була порушена через півтора місяця після його заяви про дачу хабара.
Військовий суд приходить до висновку про те, що покази ОСОБА_3 є добровільними, тобто такими, в основу яких покладено самостійне прийняття хабародавцем рішення, заяву зроблено за власною волею, без примусу із будь яких мотивів, але не в зв'язку з тим, що про давання хабара стало відомо органам влади чи компетентним службовим особам.
Отже, викладене дає підстави суду прийти до висновку про доцільність звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_3, а справу відносно нього по вказаному обвинуваченню закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 273 КПК України військовий суд
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 по обвинуваченню у скоєні злочину, передбаченого ст. 369 ч. 1 КК України закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. З ст. 369 КК України.
На постанову може бути подана сторонами апеляція у військовий апеляційний суд Військово-морських сил України через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий: М .П. Міняйло