ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ                                                                                                                                                        Справа № 4-4/2009                                                                                                                                                                            

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

30 липня  2009 року                                                                                           місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням  полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Дудар І.В.,  за участю старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону  капітана юстиції Арачковського В.Л., розглянувши подання слідчого, погодженого з військовим прокурором Миколаївського гарнізону  про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по відношенню до військовослужбовця військової частини  26489, рядового  

ОСОБА_3,

який   народився   ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі

В’язова, Краснокутського  району Харківської  

області,   громадянина    України,   з  повною  

середньою         освітою,         раніше           не

судимого,   не    одруженого,   призваного   на

строкову    військову    службу в  грудні 1995р.

Червонозаводським  РВК  міста Харкова, до

призову проживаючого за  адресою: м.Харків,  

АДРЕСА_1.

обвинуваченого в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.408 КК України

В С Т А Н О В И В  :

Рядовий  ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.408 КК України, а саме: в тому, що 21 червня 1996 року він, з метою  ухилитися від несення військової служби назавжди, залишив військову частину та вибув у невідомому напрямку.

В поданні слідчий просить обрати відносно  ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що  за санкцією  ст. 408 ч.1 КК України  може бути призначено  покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років, а також з метою попередження подальших спроб обвинуваченого  ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі, для забезпечення процесуальних рішень.

В поданні також вказується, що 24 червня 1996 року відносно  ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого п. «а» ст..240 КК України (в редакції  Закону 1960 року).  

08 липня 1996 року слідчим військової прокуратури Миколаївського гарнізону винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_3 по ст.240 п «а» КК України,  а 12 липня того ж року – постанову про зупинення попереднього слідства та оголошення  розшуку обвинуваченого.  

22 вересня 2008 року старшим слідчим військової прокуратури Миколаївського гарнізону Камінським Д.С., в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, у зв’язку з прийняттям нового Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року дії

ОСОБА_3 були перекваліфіковані та винесено постанову про притягнення його в якості обвинуваченого за ч.1 ст.408 КК  України.                                                                                                                                                      

04 березня  2009 року старшим слідчим військової прокуратури Миколаївського гарнізону винесена постанова про відновлення досудового слідства відносно ОСОБА_3.  

В матеріалах,  доданих до подання вказується, що 28 липня 2009 року ОСОБА_3 був затриманий  працівниками Сімферопольського міського управління  міліції..

Заслухавши думку прокурора, про те, що ОСОБА_3 обвинувачується в скоєні злочину, передбаченого  ч.1 ст.408 КК України, за санкцією якої може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк  більше трьох років,  з метою попередження спроб обвинуваченого ОСОБА_3 ухилитися від слідства і  перешкоджати встановленню істини по справі, попередити продовження ним злочинної діяльності, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, в зв’язку з чим  відносно  ОСОБА_3 треба обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; обвинуваченого ОСОБА_3, який погодився з думкою прокурора і не заперечував проти обрання йому такого запобіжного заходу, вивчивши матеріали подання, враховуючи тяжкість злочину, вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності,  суд вважає  за необхідне  відповідно до ст.ст. 165-1, 165-2 КПК України застосувати до обвинуваченого  ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд прийшов до такого висновку виходячи з того, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні злочину за який Законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк  більше трьох років. З матеріалів подання (протоколів допиту обвинуваченого, свідків) вбачається, що останній протягом 13 років ухилявся від військової служби, а також тривалий час ухилявся від досудового слідства. В судовому засіданні  ОСОБА_3  показав, що  не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов'язків несення військової служби, з метою ухилитися від військової служби назавжди, 21 червня 1996 року він самовільно залишив військову частину 26489 та ухилявся від військової служби  до 28 липня 2009 року.  Все це суд розцінює як спроби ухилитися від досудового слідства і суду, намагання перешкодити встановленню істини по кримінальній справі і приходить до висновку, що тільки через такий запобіжний захід можливо забезпечити виконання процесуальних рішень і запобігти в подальшому спробам ОСОБА_3 продовжувати злочинну діяльність.

Вищевказані обставини суд вважає виключними і  достатніми для обрання  ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взіття під варту.  

На підставі викладеного вище, керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 148, 150, 155, 165, 165-1 , 165-2 КПК України, військовий суд  

ПОСТАНОВИВ:

ОБРАТИ  ОСОБА_3, обвинуваченому в скоєні злочину,  передбаченому  ч.1 ст.408 КК України, запобіжний захід у вигляді  взяття під варту з триманням його в СІЗО м. Миколаєва.  

На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил протягом трьох діб.  

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.  

Головуючий:                                                                                                       М.П. Міняйло