Справа № 10-335 /2009                              Головуючий 1 інстанції: Бездідько В.М.

Категорія – скарга                                      Доповідач: Козак В.І.  

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е Н Е  М      У  К  Р  А Ї  Н  И  

09 листопада 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого: Козака В.І.

суддів: Антипець В.М., Демченко О.В.

за участю прокурора: Калити Д.М.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника Прилуцького міжрайонного прокурора Сухонос А.В. на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2009 року

в с т а н о в и л а:

Цією постановою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Левки Прилуцького району Чернігівської області, мешканки АДРЕСА_1, з вищою освітою, розлученої, не працюючої, раніше не судимої, -

 - відмовлено у продовженні строку тримання під вартою до чотирьох місяців.

    Як встановив суд, старшим слідчим прокуратури Чернігівської області Новаком Ю.М., за погодженням із заступником прокурора Чернігівської області, направлено подання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 з тих мотивів, що у його провадженні знаходиться кримінальна справа порушена стосовно ОСОБА_2 за фактами привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та складання і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 191 ч.5, 366 ч.1 КК України, в якій досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3, працюючи старшим касиром-операціоністом Прилуцького відділення №1 Чернігівського РУ ПАТ АКБ «Приват Банк», являючись службовою та матеріально відповідальною особою, зловживаючи своїм посадовим становищем, за попередньою змовою з заступником керуючою-начальником «Приват Банк» ОСОБА_2, в період з травня 2008 року по вересень 2008 року, привласнили з каси банку грошові кошти на загальну суму 839 050 грн., що являється особливо великим розміром, оскільки сума привласненого в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України. Частину привласнених коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_4, а другу частину використали на власні потреби. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 АКБ «Приват Банк» заподіяна матеріальна шкода в сумі 839 050 грн.

    За даним фактом, 26 серпня 2009 року, відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.5, 366 ч.2 КК України.

    26 серпня 2009 року, ОСОБА_2 була затримана  згідно ст. 115 КПК України, 27 серпня 2009 року ОСОБА_2 пред’явлене обвинувачення за ст. ст. 191 ч.5, 366 ч.2 КК України, а 28 серпня 2009 року Прилуцьким міськрайонним судом стосовно ОСОБА_2 було обрано міру запобіжного заходу – взяття під варту.

    26 жовтня 2009 року закінчився двохмісячний строк тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою.

    Відмовляючи старшому слідчому прокуратури Чернігівської області Новаку Ю.М. у продовженні до чотирьох місяців строку тримання під вартою ОСОБА_2 місцевий суд послався на ті факти, що остання раніше не судима, має хворобливий стан здоров’я, позитивно характеризується, обставини справи, з яких вбачається, що вона своєчасно з’являлась на виклики до слідчого, має постійне місце проживання на території регіону, де розслідується справа, не працює на колишній посаді, жоден з фігурантів по справі у розшук не оголошений, а тому дійшов висновку про необґрунтованість застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді утримання під вартою.

    Не погоджуючись з даною постановою суду, старший помічник Прилуцького міжрайонного прокурора Сухонос А.В. подав апеляцію в якій просить скасувати дану постанову суду. Свої вимоги аргументує тим, що постанова суду є незаконною, оскільки таке рішення суду є упередженим та необ’єктивним і ґрунтується на надуманих мотивах і суперечить вимогам законодавства. Посилається на невизнання обвинуваченої вини та на той факт, що не всі фігуранти по справі встановлені. Крім того, ОСОБА_2 перебуваючи на підписці про невиїзд зможе перешкоджати встановленню місця знаходження привласнених грошей, яке не встановлено, що також не взято до уваги судом.

    Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Так, місцевим судом не надано належної оцінки факту невстановленого місця перебування ОСОБА_4, який причетний до вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину та стосовно якого проводяться оперативно-розшукові заходи, що в свою чергу потребує перевірки, оскільки перебуваючи на підписці про невиїзд остання може контактувати з ОСОБА_4 і таким чином вплинути на хід слідства.

Відповідно до ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у ст. 148 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Однією з підстав відмови у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2, місцевий суд вказав своєчасне з’явлення останньої на виклики слідчого, що є необґрунтованою позицією, оскільки відносно ОСОБА_2 кримінальна справа була порушена 26 серпня 2009 року, того ж дня вона була затримана в порядку ст. 115 КПК України та пред’явлене обвинувачення за ст. ст. 191 ч.5, 366 ч.2 КК України, а 28 серпня 2009 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 вже обиралася міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і суд першої інстанції, а в подальшому і апеляційної вже зробили судження по даному питанню. Даючи оцінку даним про особу обвинуваченої ОСОБА_2 при розгляді справи про продовження строку тримання під вартою суд фактично зробив ревізію рішенням судів першої інстанції та апеляційної, які вже вступили в законну силу і перебрав на себе повноваження, які йому не властиві, а тому постанова суду про відмову у продовженні строку тримання під вартою до чотирьох місяців підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляцію старшого помічника Прилуцького міжрайонного прокурора – задовольнити. Постанову Прилуцького міськрайонного суду від 26 жовтня 2009 року про відмову у задоволенні подання старшого слідчого прокуратури Чернігівської області Новака Ю.М. про продовження до чотирьох місяців строку тримання під вартою ОСОБА_2 – скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду.

    С У Д Д І:

Козак В.І.                                      Антипець В.М.                          Демченко О.В.