Справа № 11-509/2009 Головуючий 1 інстанції: Єременко С.В.
Категорія – ст. 190 ч.1 КК України Доповідач: Козак В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого судді Козака В.І.
суддів Борисенка І.П., Карнауха А.С.
при секретарі Семко Т.Ф.
за участю прокурора Хомазюка О.В.
захисника ОСОБА_1,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора Бобровицького району Савченка В.В. та засудженого ОСОБА_5 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 31 липня 2009 року
в с т а н о в и л а:
Цим вироком:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, освті вища, не одружений, працюючий в.о. начальника сектору карного розшуку Бобровицького РВ УМВС України, раніше не судимий,
Засуджений за ст. 190 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.
На підставі ст. 55 ч.2 КК України ОСОБА_5 позбавлено права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 649 грн. 08 коп. витрат за проведення судово-хімічних експертиз.
Судом ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що займаючи посаду в.о. начальника сектору карного розшуку Бобровицького РВ УМВС України м. Бобровиця, будучи службовою особою, 06 вересня 2008 року, біля 12 год. 30 хв. заволодів 3000 грн. шляхом вводу в оману потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, пообіцяв за відповідну плату посприяти пом’якшенню кваліфікації вчиненого ними діяння по незаконному заволодінню транспортним засобом ОСОБА_6, що не входить в коло його службових обов’язків, схилив заплатити йому гроші.
В апеляції прокурор Бобровицького району Савченко В.В. просить вирок Бобровицького районного суду від 31 липня 2009 року скасувати як незаконний та постановити новий вирок. Вважає вирок суду незаконним, оскільки судом не правильно дана кваліфікація діям засудженого та порушені норми кримінально-процесуального кодексу України. Зазначає, що своїми ОСОБА_5, будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, будучи працівником правоохоронного органу вчинив дії, якими завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, підірвав авторитет та престиж органів державної влади, тому його дії повинні кваліфікуватися за ст. 190 ч.1 КК України та ст. 364 ч.3 КК України. Вказує, що в описовій частині вироку суд вказав, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 364 ч.3 КК України, проте ніякого рішення з цього питання не вказано в резолютивній частині вироку.
Засуджений ОСОБА_5 просить вирок скасувати та закрити провадження щодо нього. Свої вимоги аргументує тим, що в матеріалах справи відсутні докази його вини. Навпаки, в матеріалах справи є докази його не винуватості у вчинені інкримінованого злочину.
Заслухавши доповідача та учасників процесу та провівши судове слідство в повному обсязі, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають.
Підсудний ОСОБА_5 вину у вчиненому злочині не визнав і пояснив, що 1 листопада 2008 року надійшла заява про незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_6. Він разом з іншими працівниками міліції виїжджав в с. Мирне для вияснення обставин по крадіжці моторолера ОСОБА_6, оскільки надійшла інформація про причетність до скоєного злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Справою займались він, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Він займався з ОСОБА_2, у якого намагався отримати інформацію про злочин та інші злочини. ОСОБА_2 приїхав в міліцію і просив, якось зам’яти справу, але він йому сказав, що вже відомо начальнику і справа піде на досудове слідство і суд. 06 вересня 2008 року він зустрівся в кабінеті з ОСОБА_2, поспілкувались і останній почав витягувати з барсетки гроші, але йому сказав, щоб заховав і чекав на вулиці бо їх збирав начальник міліції. Десь через годину з ОСОБА_2 зустрівся біля будинку культури на пеньках. В руках він мав блокнот. Вони розмовляли з потерпілим ОСОБА_2 і розійшлись у різні сторони. Біля річки його зупинили працівники СБУ і запитали чий блокнот і що в ньому. Він відповів, що блокнот його і в ньому є документи. Вони попросили відкрити блокнот і він побачив гроші, як вони з’явились сказати не може. Так як раніше в блокноті грошей не було. Грошей він у ОСОБА_2 не брав, навпаки, говорив потерпілим, що справа піде до суду. Вважає, що гроші йому підкинув ОСОБА_2 в блокнот в той час коли він розмовляв по телефону, а блокнот без уваги лежав біля них на лавці.
На думку колегії суддів, дані ствердження засудженого є способом ухилитися від відповідальності, і суд першої інстанції вірно оцінив зібрані по справі документи і правильно прийшов до висновку про винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину за ст.. 190 КК України.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 02 вересня 2008 року до нього приїхали ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 забрали до міліції де почали опитувати. ОСОБА_5 зібрав їх втрьох і сказав, що для пом’якшення вироку необхідно дати по три „косарі”, тобто по три тисячі грн. Грошей не було і вони попросились відстрочити на декілька днів. Грошей не знайшли. 06 вересня 2008 року зателефонували до ОСОБА_5 Він сказав, щоб прийшов він один. ОСОБА_5 сидів під приміщенням міліції і сказав, щоб пішли погуляли. Потім засуджений зателефонував про зустріч і він прийшов до пеньків біля будинку культури, де ОСОБА_5 наказав гроші покласти в його блокнот, що він і зробив. Вони розійшлись. Запис він проводив на свій телефон, але запис не зберігся, а 06 вересня 2008 року він записав на диктофон. Заяву він написав по рекомендації до СБУ, так як підсудний вимагав гроші. Потім він надав гроші працівникам СБУ, які помітили їх і ці гроші він за вказівкою ОСОБА_5 поклав йому в блокнот.
Показання потерпілого ОСОБА_2 повністю узгоджуються з поясненнями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що ОСОБА_5 вимагав за пом’якшення вироку щодо них, по три тисячі гривні з кожного.
З показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були запрошені в якості понятих вбачається, що 06 вересня 2008 року в приміщенні райвійськкомату їм повідомили, що вони будуть присутні при дачі хабаря працівнику міліції. В їх присутності ОСОБА_2 надав гроші 3 000 грн, які помітили спеціальним порошком. Потерпілі говорили, що цей працівник міліції вимагає від них гроші. Зв’язок з потерпілим був телефонний. Після того як гроші були передані ОСОБА_5 вирішили працівники міліції і СБУ його затримати. Біля річки співробітник СБУ зупинив ОСОБА_5 і в нього виявили в блокноті гроші, які після направлення на них ультрафіолетового проміню світилися. ОСОБА_5 говорив, що не знає звідки ці гроші. Потім провели змив з рук і показували засудженому свічення на пальцях, але останній заперечував, казав, що нічого не брав, після цього склали відповідні протоколи.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 05 вересня 2008 року надійшла заява потерпілого ОСОБА_2 про вимагання грошей працівником міліції. Гроші були помічені і віддані потерпілому ОСОБА_2, який передав їх в подальшому ОСОБА_5 Особисто він не затримував ОСОБА_5 Оперативно-розшукова справа Ніжинським міськвідділом СБУ не заводилась.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що з потерпілими познайомився, коли надійшла заява про викрадення скутера. ОСОБА_3 розповів, що крадіжку скутера він вчинив з ОСОБА_4, ОСОБА_2 Особисто його потерпілі не просили про залагодження справи. В розмові ОСОБА_14 говорив, що ОСОБА_2 пропонував гроші і по приїзду в райвідділ міліції напише рапорт начальнику.
Свідок ОСОБА_9 пояснив в судовому засіданні, що він разом з ОСОБА_13, ОСОБА_5 займались перевіркою заяви про викрадення моторолера. їздили до ОСОБА_3 додому, який розповів, що це він з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволоділи моторолером. По дорозі заїхали до ОСОБА_2, де також ОСОБА_2 зізнався і просив, щоб якось залагодити. Потерпілим було сказано, що матеріали підуть у слідство. Їм ОСОБА_2 пригрозив, якщо не хочемо брати гроші, то нам підкинуть їх.
Свідок ОСОБА_15 пояснив в судовому засіданні, що про вчинений сином злочин йому стало відомо від працівників міліції. Син просив у нього три тисячі гривень, щоб залагодити питання. Він дав йому гроші. Від матері ОСОБА_3 він дізнався, що від її сина також вимагають гроші. Потім всі їх родичі казали, що толку не буде, а треба писати заяву в СБУ.
Свідок ОСОБА_16 показання якого оголошувались в судовому засіданні пояснював, що службі безпеки стало відомо про вимагання грошей працівником міліції. Письмову заяву отримав ОСОБА_12 Потім прослуховував запис на диктофоні і склав відповідний протокол. Коли надійшла заява питання про заведення оперативно-розшукових заходів не виникало. Гроші помічені були і надані ОСОБА_2, який після передачі їх повідомив по телефону. За ОСОБА_5 спостерігали. Біля річки його зупинили і попросили показати блокнот, де виявили гроші.
Свідок ОСОБА_17 показання якого оголошувались в судовому засіданні пояснював, що 06 вересня 2008 року ОСОБА_5 зупинили біля мосту в м. Бобровиця. Він представився ОСОБА_5 і пояснив чому зупинили і чи отримував той гроші, на що останній заперечував. Під час огляду в блокноті виявили гроші. Потім на всі дії складались відповідні документи.
Свідок ОСОБА_8 показання якого оголошувались в судовому засіданні пояснював, що він також приймав участь у перевірці заяви ОСОБА_6 по викраденню моторолера в с. Щаснівка. Були встановлені причетні до заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 А.Є. В ході розмови потерпілі пояснили, що це вони взяли моторолер і що буде кримінальна справа. ОСОБА_2 пропонував вирішити питання, щоб не відповідати в подальшому, але йому невідомо, що справу направлять до суду.
Вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненому підтверджується даними протоколу огляду, виявлення та вилучення (а.с.9-14 з фото таблицями), що підтверджує обставини вчиненого, даними протоколу огляду, помічення та повернення грошових коштів (а.с.34), що підтверджує, що надані кошти були і вилучені у підсудного;
даними журналу реєстрації заяв (а.с.28), що передано для проведення перевірки злочину підсудному, даними протоколу огляду та повернення звукозаписуючого пристрою та носія аудіозапису та протоколу огляду та прослуховування звукозаписуючого пристрою та носія аудіозапису (а.с.59, 60, 62), на якому записано розмова між підсудним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_2, де йшла розмова за гроші та що справа піде до суду і ця розмова узгоджується з добутими доказами по справі;
даними протоколів очної ставки між потерпілим Сєрим О.В та підсудним ОСОБА_5 (а.с. 121-123), між потерпілим ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_5 (а.с. 124-127), з яких вбачається, що підсудний обрав один з методів свого захисту і всім обставинам не заперечував;
даними судово-хімічної експертизи, що на грошових купюрах (а.с. 3-27) та ватному тампоні зі змивами з грошових купюр (об. 28), наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних речовин (люмінофорів), які за властивостями (якісний люмінесцентний аналіз, кількість плям, їх колір, світіння в УФ-променях, Rf плям на хроматографічній пластині після хроматографування, хроматографічна рухливість) подібні до речовини з контрольного зразку (об. 1). На ватному тампоні зі змивами з рук гр. ОСОБА_5 (об. 29), наданому на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної речовини( люмінофору), яка за властивостями (кількість плям, їх колір, світіння в УФ-променях, Rf плям на хроматографічній пластині після хроматографування, хроматографічна рухливість) подібна до речовини з контрольного зразку(об. 1) / а.с. 162-175/, даними додаткової судово-хімічної експертизи № 1120(х), що на сторінках блокноту „10 квітень вівторок" та „11 квітень середа" (об. 5), наданого на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної речовини (люмінофору), яка за властивостями (якісний люмінесцетний аналіз, кількість плям, їх колір, світіння в УФ-променях, Rf плям на хроматографічній пластині після хроматографування, хроматографічна рухливість) подібна до речовини з контрольного зразку (об. 1), а за властивостями (наявність) характерної плями, її колір, світіння в УФ-променях, Rf плями на хроматографічній пластині після хроматографування, хроматографічна рухливість) подібна до речовини, нашарованої на ватному тампоні зі змивами з рук гр. ОСОБА_5 (об.4) (а.с.176-188).
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 563 від 14.11.2008 року вказано, що у ОСОБА_5 06.09.2008 р. не виявлено ніяких клінічних ознак психічного захворювання, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння. У ОСОБА_5 на даний час не виявлено будь-яких клінічних ознак психічного захворювання , він може правильно сприймати обставини , які мають значення для справи, та давати про них правильні свідчення, і примусові заходи медичного характеру йому не показані (а.с. 190-196).
Таким чином аналізуючи зібрані докази по справі, колегія суддів вважає, що вина засудженого ОСОБА_5 у вчиненому злочині доведена в повному обсязі і суд першої інстанції вірно дав оцінку зібраним по справі доказам і правильно прийшов до висновку про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченому ст.. 190 ч.1 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
Щодо ст. 364 ч.3 КК України, колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що в діях засудженого відсутній склад злочину передбачений даною статтею, оскільки підсудний ОСОБА_5 ввів в оману потерпілих, мотивуючи, що буде певне пом'якшення в призначенні покарання за вчинене ними діяння, не посилаючись на те, що буде використовувати своє службове становище. На кваліфікацію вчинених діянь потерпілими ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_2, призначення міри покарання вплинути не міг, не його компетенція, так як кваліфікацією займаються органи досудового слідства, прокуратура і суд, і призначенням міри покарання за злочини винним є виключно компетенцією суду, і в його повноваження не входить. Умисел підсудного ОСОБА_5 був направлений на заволодіння грішми потерпілих і злочин в якому підозрювались потерпілі був розкритий і доведений до логічного кінця, чим не завдав істотної шкоди державним інтересам, а навпаки сприяв розкриттю злочину, а відповідно в діях підсудного відсутні ознаки зловживання владою чи службовим становищем в їх сукупності передбачені ст. 364 КК України. Підсудний ОСОБА_5 працюючи на посаді на службі не міг виконати сам і вжити якихось заходів для вчинення дій іншими особами, а саме слідчим, прокурором, судом при вирішенні ними питань, що входять до їх повноважень.
Разом з тим, прийшовши до правильного висновку, про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину передбаченого ст.. 364 ч.3 КК України, суд в порушення вимог ст..335 КПК України не вказав, яке він прийняв рішення за цією статтею, тому колегія суддів вважає за необхідне виправити дану описку відповідно до положень ст.. 365 ч.2 КПК України.
Доводи викладені в апеляції засудженого про те, що документи які були складені працівниками СБУ не мають юридичної сили, не можуть братись до уваги, оскільки відповідно до Закону України „Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 року, ст.. 24, 25, вищевказані працівники мають право на складання таких документів і документи, які були складені ними є законні.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляції прокурора Бобровицького району Савченка В.В. та засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України вважати ОСОБА_5 за ст.. 364 ч.3 КК України виправданим.
В решті вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 31 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.
СУДДІ:
Козак В.І. Борисенко І.П. Карнаух А.С.