Судове рішення #6639109



Справа 22ц-1888/2009 р.              Головуючий у 1 інстанції  –  Новиков О.М.

Категорія - цивільна                                                     Доповідач  – Горобець Т.В.


                                                    У Х В А Л А

                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                   

02 вересня 2009 року                                                                                місто Чернігів


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у складі:

           

                              Головуючого – судді Хромець Н.С.

            Суддів – Горобець Т.В., Страшного М.М.,

            при секретарі – Зіньковець О.О.,

                            з участю – позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Варварівського навчально-виховного комплексу, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітнім,


в с т а н о в и в :

       

         Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1, яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітнім, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 – матері неповнолітнього відповідача  на користь ОСОБА_1 26 грн. 39 коп. в порядку відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, 289 грн. 50 коп. судових витрат, 200 грн. послуг адвоката, 59 грн. 50 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1315 грн. 89 коп.

    Не погоджуючись з судовим рішенням в частині розміру відшкодування моральної шкоди, позивачка ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду змінити, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди до 10 000 грн.

          В апеляційній скарзі позивачка посилається  на невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначає, що її сину були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які призвели до часткової втрати зору правого ока і за прогнозами лікарів ,зір повернути неможливо. Зазначає, що глибина фізичних і психологічних страждань її сина  досить значна, він змушений був пропускати процес навчання для необхідності проходження лікування, фізично він вже не є повноцінною людиною, ця травма значною мірою позбавила сина можливості працювати за комп”ютером, набути професію військового.

            Рішення в частині відмови в задоволенні позовних  вимог до відповідача – Варварівського навчально-виховного комплексу  позивачкою та відповідачкою не оскаржене.

           В судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити.

           Відповідачка апеляційну скаргу просила відхилити, вважаючи, що незаперечних доказів вини її неповнолітнього сина в ушкодженні здоров”я  ОСОБА_4 матеріали справи не містять. ЇЇ син відмінної поведінки та навчання,  а неповнолітній ОСОБА_3 завжди мав проблеми в стосунках з однолітками та старшими односельцями і учнями, його часто били, в тому числі по голові  вже після  травмування ока в школі, що не виключає можливості погіршення зору . Крім того,  за допомогою до лікарів він звернувся несвоєчасно, приховував обставини, що стались у школі 18.02.2009 року як від своїх батьків так і від вчителів. Зазначила також , що сина виховує одна як мати-одиначка, перебуває на обліку в центрі зайнятості, її сім”я знаходиться в дуже скрутному матеріальному становищі.

   

            Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та відповідачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

     

            Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи  в  апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

            Відповідно до п.15 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку , у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності  не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній  ні в резолютивній частині  судового рішення.

       Судом першої інстанції встановлено, що в приміщенні Варварівського навчально - виховного закладу 18.02.2009 року під час перерви в класній  кімнаті під час гри з ОСОБА_4 та в результаті нещасного випадку ОСОБА_3 отримав травму правого ока.  

             Суд визнав недоведеною вину навчально-виховного комплексу, під опікою якого в період травмування перебував учень ОСОБА_3 та учень ОСОБА_4, було також встановлено, що шкода здоров”ю  останнього заподіяна  неповнолітнім учнем цього ж закладу ОСОБА_4, який не має майна , достатнього для відшкодування спричинених збитків, в зв”язку з чим відповідальність покладена на матір неповнолітнього.  

       Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції мотивовано зменшив розмір моральної шкоди, що підлягала стягненню, виходячи з обставин її спричинення та несвоєчасність звернення ОСОБА_5 за отриманням медичної допомоги, що могло вплинути на результат лікування.

              Так, з матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_4 про випадок з травмуванням ока нікому не повідомив, за медичною допомогою звернувся на третій день, медичних даних про гостроту зору до 18.02.2009 року медичних документів суду не надано.

       Отже, висновки суду щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок матері неповнолітнього ОСОБА_4 , відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.

     

      Враховуючи, що при вирішенні питання розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню , судом першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального  чи процесуального права, які є обов”язковою підставою для скасування рішення, виходячи з положень ст. 303, 308 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена.

     

     

           Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України апеляційний суд

у х в а л и в:


        Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

        Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2009 року залишити без змін.

       

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.



      Головуючий:                                          Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація