УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач),
суддів:
при секретарі:
Кожана М.П., Коршуна А.О.,
Гулій О.Г.,
за участю представника:
позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу
Богданова О.В.,
Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
на постанову господарського суду Запорізької області
від 02.10.2008 року у справі № 13/361/108-АП
(категорія статобліку 2.11.5)
за позовом Приватного підприємства «Форте»
до
про
Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
визнання нечинним податкового повідомлення – рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року до господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Форте» (далі позивач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.03.2008р. №0000022201/0, прийнятого Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області (далі відповідач).
Постановою господарського суду Запорізької області від 02.10.2008 року у справі № 13/361/108-АП адміністративний позов задоволено в повному обсязі, визнано нечинним податкове повідомлення рішення відповідача №0000022201/0 від 18.03.2008р..
Постанова мотивована, тим що законні підстави для нарахування земельного податку та штрафних санкцій позивачу були відсутні.
Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на те, що постанова прийнята з невірним застосуванням норм матеріального права, відповідач просить постанову від 02.10.2008 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В письмовому заперечені на апеляційну скаргу, в свою чергу позивач зазначив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, і підстави для його скасування відсутні.
В судовому засіданні представник позивача просив постанову господарського суду Запорізької області у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Відповідач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі в судовому засіданні не направив.
Колегія суддів вважає можливим справу розглянути без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р..
За результатами перевірки складено акт № 256/22/30000460 від 04.03.2008р..
Під час перевірки встановлено:
За даними Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», позивачем у перевіряємому періоді (17.06.2005р.) оформлено право власності на нежиле вбудоване приміщення загальною площею 135,5м2, розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. К.Маркса,27.
Експертна оцінка з урахуванням ПДВ -20 % складає 42 857 грн.. Передача зазначеного майна проведена згідно з договором купівлі-продажу від 19.05.2005 року, засвідченого нотаріально.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022201/0 від 18.03.2008р., яким позивачу нараховано 1019,83 грн. земельного податку та 5440,00 грн. штрафних санкцій.
Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням і оскаржив його у судовому порядку.
Згідно ст. 2 КАС України, суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчиненця дії); добросовісно; розсудливо.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та визнаючи нечинним оскаржене позивачем податкове повідомлення- рішення, виходив з того, що рішення є протиправним та прийнято без дотримання норм діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Ст.ст. 5, 15 Закону України «Про плату за землю» визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, користувач, у тому числі орендар.
Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки сплачується з дня виникнення права власності або право користування земельною ділянкою.
Виникнення права власності, права користування та права на оренду земельної ділянки визначається абз.1, 2 ст. 125 Земельного Кодексу України. Так, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно ст. 120 Земельного Кодексу України у редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного Кодексу України», до 20.06.2007р. при переході права власності на будівлю і споруду, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Згідно ст.126 Земельного Кодексу України, та п 1.1, 1.3. Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» №43 від 04.05.1999р., право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом, право оренди землі - оформляється договором оренди згідно із Законом України «Про оренду землі».
Тобто, підприємство до одержання документа на право власності, чи постійного користування або укладення договору оренди земельної ділянки, не є власником чи користувачем земельної ділянки, і, відповідно, суб'єктом плати за землю (платником).
Перехід вбудованого приміщення згідно договору купівлі-продажу від 19.05.2005р. у власність ПП Форте, не визначає підприємство власником або користувачем земельної ділянки, розташованою під приміщенням.
Згідно листа Управління земельних ресурсів у м. Мелітополь Запорізької області, технічна документація на земельну ділянку під вбудованим приміщенням по вул. К.Маркса, 27, що належить позивачу, відсутня.
За інформацією цього ж Управління, за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з вбудованим нежитловим приміщенням по вул. К.Маркса, 27, у м. Мелітополі не обліковується. За даною адресою обліковується земельна ділянка площею 2957,76м2, яка надана на праві постійного користування Центру трудової підготовки та професійної орієнтації молоді під розміщення адміністративного будинку та учбових корпусів (державний акт на право постійного користування землею №0397 від 27.10.2000).
Таким чином, у відповідача жодних законних підстав для нарахування позивачу земельного податку та штрафних санкцій не було, і суд цілком обґрунтовано визнав спірне податкове повідомлення-рішення нечинним.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції об’єктивно та повно досліджені усі обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення даної справи, і прийнято законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст.ст. 198, ст.ст. 200,205,206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 02.10.2008 року у справі № 13/361/08-АП залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 23.10.2009 року.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді: А.О. Коршун
М.П. Кожан