=\
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-39193/08 Головуючий у 1 інстанції Клопот С.Л.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі О.Г. Хрімлі,
Н.М. Літвіної,
О.Ф. Ситникова,
Л.В. Архіповій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляц ійну скаргу, в якій просить її скасувати через невідповідність висновків судді нормам матеріального та процесуального права та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді – скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративний справі стало те, що такий спір повинен розглядатись в порядку кримінального судочинства.
Проте, з таким висновком колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС також визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду скарги від 18.08.2008 року, неприйняття процесуального рішення, передбаченого ст. 97 КПК України, неповідомлення про результат розгляду та просить зобов’язати прийняти таке рішення і повідомити про результат розгляду.
Посилання судді на те, що оскарження дій (бездіяльності) відповідача передбачено КПК України колегія суддів вважає помилковими, оскільки КПК України передбачений спеціальний порядок оскарження до суду рішень про відмову в порушенні кримінальної справи лише у випадку, коли таке рішення приймалось у вигляді постанови. Саме не винесення постанови та не повідомлення про результати розгляду скарги позивача і стало підставою для звернення до суду.
Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством функції.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, суд першої інстанцій дійшов неправильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, у зв’язку з чим ухвала судді підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити .
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року – скасувати , а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повний текст ухвали виготовлений 17 листопада 2009 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.Г. Хрімлі
Судді: Н.М. Літвіна
О.Ф. Ситников