КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26563/08 Головуючий у І інстанції Маляренко А.В.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі О.Г. Хрімлі,
Л.О. Костюк,
Е.Ю. Шведа,
Л.В. Архіповій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія» на постанову господарського суду Київської області від 29 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія» до Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідія» звернулось до господарського суду Київської області з адміністративним позовом до ДПІ у Богуславському районі Київської області у якому просило:
- визнати протиправними рішення ДПІ у Богуславському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0001511500/0 від 12.09.2007 року, № 0001382310/0 від 28.09.2007 року, № 0001392310/0 від 28.09.2007 року;
- скасувати рішення ДПІ у Богуславському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0001511500/0 від 12.09.2007 року, повернути його виконання та стягнути з Державного бюджету України ТОВ «Лідія» 100,00 грн. сплачених штрафних (фінансових) санкцій;
- скасувати рішення ДПІ у Богуславському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0001382310/0 від 28.09.2007 року на суму 2639,00 грн. та № 0001392310/0 від 28.09.2007 року на суму 1265,00 грн.;
- повернути з Державного бюджету України ТОВ «Лідія» сплачений судовий збір у сумі 4,40 грн.
Постановою господарського суду Київської області від 29 травня 2008 року ТОВ «Лідія» у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ «Лідія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається позивач, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Лідія» задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, суд першої інстанції виходив з того, що за порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» Державною податковою інспекцією у Богуславському районі Київської області правомірно були винесені оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0001511500/0 від 12.09.2007 року № 0001382310/0 від 28.09.2007 року, № 0001392310/0 від 28.09.2007 року, що й підтверджується сплаченою квитанцією № 230 від 24.09.2007 року та постановленою господарським судом Київської області постановою від 26.02.2008 року у справі № А4/027-08 про стягнення з позивача в дохід державного бюджету України 3904 грн. заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Богуславському районі Київської області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу магазину «Руслан», розташованому по вул. Миколаївська, 98 у м. Богуславі Київської області, що належить позивачу.
За результатом перевірки, 03.08.2007 року було складено Акт №100018082306/100300462307.
Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Лідія», а саме:
- пп. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме при продажі товару на суму 5,20 грн. не було проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та споживачу не видано;
- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме незабезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (надлишок складає 247,8 грн.);
- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме 02 серпня 2007 року на підставі фіскального звітного чека № 966 не здійснено обліку коштів у книзі обліку розрахункових операцій в сумі 527,80 грн. (не записано загальну суму розрахунків за цей день);
- ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення торгівельної діяльності за готівкові кошти за відсутності торгового патенту.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Богуславському районі Київської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001511500/0 від 15.08.2007 року на суму 3904 грн.
Рішенням ДПА в Київській області № 1783/10/25-888/263 від 27.09.2007 року про результати розгляду скарги ТОВ «Лідія», зазначене рішення було скасоване та замінено на 3(три) окремих рішення: № 0001511500/0 від 12.09.2007 року на суму 100 грн., яке 24.09.2007 року було виконане, №0001382310/0 від 28.09.2007 року на суму 2639 грн. та № 0001392310/0 від 28.09.2007 року на суму 1265 грн.
Зазначеними рішеннями відповідачем до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4004 грн. з яких:
- у відповідності до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за не проведення розрахункових операцій через РРО – у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів, саме 5,20 грн. х 5 = 26,00 грн.;
- згідно ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО – у п’ятикратному розмірі суми на яку виявлено невідповідність, тобто 247 грн. х 5 = 1239 грн.;
- за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні – у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми: 527 грн. х 5 = 2639 грн.;
- за порушення порядку використання торгового патенту передбаченого ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовується штрафні санкції у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць, що рівне 100 грн.
Згідно квитанції Ощадбанку № 230 від 24.09.2007 року до державного бюджету України, ТОВ «Лідія» було сплачено 100 грн. штрафних (фінансових) санкцій за рішенням № 0001511500/0 від 12.09.2007 року
Постановою господарського суду Київської області у справі № А4/02708, 26 лютого 2008 року позов ДПІ у Богуславському районі Київської області задоволено повністю, а саме стягнуто з ТОВ «Лідія» в дохід державного бюджету України 3904 грн. заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за рішеннями ДПІ у Богуславському районі Київської області №0001382310/0 від 28.09.2007 року та № 0001392310/0 від 28.09.2007 року.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковим документом - є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Статтею 16 даного Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, а відповідно до частини 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Стосовно планових перевірок суб'єктів господарювання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій органами державної податкової служби, то згідно з пунктом 2.6 додатка 2 Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених наказом ДПА України від 11 жовтня 2005 року N 441, такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.
Статтею 111 Закону України від 4 грудня 1990 N 509 «Про державну податкову службу в Україні», на яку апелянтом зроблено посилання, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а в даному випадку відповідачем була проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом господарювання.
У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним.
Інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Проаналізувавши норми закону, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову про відмову в задоволенні позову, прийнято законно та обґрунтовано, у зв’язку з чим відсутні підстави для її скасування.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія» на постанову господарського суду Київської області від 29 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія» до Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без задоволення , постанову господарського суду Київської області від 29 травня 2008 року - без змін .
Повний текст ухвали виготовлений 20 жовтня 2009 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.Г. Хрімлі
Судді: Л.О. Костюк
Е.Ю. Швед