Судове рішення #6639411



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа № 22-а-26623/08     Головуючий у 1 інстанції Капустинський М.М.

Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі    



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             

08 жовтня 2009 року                                                                           м. Київ  


Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:


головуючого

суддів    

       

при секретарі О.Г. Хрімлі,  

Л.О. Костюк,  

Е.Ю. Шведа ,      

Л.В. Архіповій,  



розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною, -    

ВСТАНОВИЛА:  


ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду   з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік.                  

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року адміністративний позов задоволений частково.

Визнано неправомірними дії відповідача, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача недоотриману суму щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2173,81 грн. за період з липня 2007 року по грудень 2007 року та 36,26 грн. суму сплаченого судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.  

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.      

Позивач до судового засідання не з’явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило .  

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.    

У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції зміні.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку, але з помилковим застосуванням норм матеріального права.    

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд першої інстанції виходив з того, що вони підлягають задоволенню за період  з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись у повному обсязі.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, де отримує державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Відповідно до пункту 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень названого Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.  

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2007 року  - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року і до 30 вересня 2007 року  - 463,00 грн.  

Проте, дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено на 2007 рік  згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, статтею 56 якого установлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  якими зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п. 3 резолютивної частини  рішення Конституційного Суду України  визнані неконституційними положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2007 року до 9 липня 2007 року у розмірі,  передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача, оскільки дії Управління відповідали приписам чинного у зазначений період законодавства.

Отже, задовольняючи позовні вимоги з 01 липня 2007 року, суд першої інстанції безпідставно поширив дію рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року на правовідносини, що вже відбулися.

Постановляючи правильне по суті рішення, суд першої інстанції припустився помилки, стягнувши певну суму з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.    

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але невірно застосував норми матеріального права.  

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207, 212, 254  КАС України, колегія, -  


ПОСТАНОВИЛА:  


Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області – задовольнити частково .  

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року – змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином: « Зобов'язати  Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  недоотриману суму грошової щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року».

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року – залишити без змін .      

Повний текст постанови виготовлений 13 жовтня 2009 року.            

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  




Головуючий:                     О.Г. Хрімлі  


Судді:                         Л.О. Костюк  


Е.Ю. Швед

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація