КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-34505/08 Головуючий у 1 інстанції Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі
О.Г. Хрімлі,
Л.О. Костюк,
Е.Ю. Шведа,
Л.В. Архіповій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі за позовом Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до Сільськогосподарського кооперативу «Куковицький» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій , -
В С Т А Н О В И Л А:
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського кооперативу «Куковицький» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 50864,17 грн. та пені у розмірі 753,92 грн. за недотримання в 2007 році встановленого у відповідності зі ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" нормативу робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вимоги законодавства щодо створення робочих місць та працевлаштування інвалідів виконав у повному обсязі, а тому безпідставною є вимога позивача про застосування до підприємства адміністративно-господарських санкції та пені .
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Колегією суддів встановлено, що ч. 1 ст. 19 Закону (в редакції, чинній з 01.01.2006) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Відповідачем на виконання вимог Закону було подано позивачу Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма № 10-ПІ) (а.с. 2).
Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма № 10-ПІ) на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 11 осіб, а фактично працювало 4 особи.
Тобто, відповідачем не було працевлаштовано 7 інвалідів.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону (в редакції, чинній з 18.03.2006) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону (в редакції чинній з 01.01.2006 року) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону (в редакції, чинній з 01.01.2006 року) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
З 18.03.2006 року набрала чинності змінена редакція ч. 1 ст. 18 Закону, згідно з якою забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ст. 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.
При цьому, ч. 3 ст. 18 Закону (в редакції, чинній з 18.03.2006) чітко визначені обов’язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
З матеріалів справи вбачається, що зазначені вимоги були виконані відповідачем у повному обсязі.
Так, відповідачем надано суду докази того, що ним систематично надавалась державній службі зайнятості інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів, шляхом подання Звітів (форма № 3-ПН), у яких зазначено вакансії для працевлаштування інвалідів. Також відповідачем подававсь позивачу щорічний звіт за формою № 10-ПІ.
При цьому, відповідачем були подані Звіти про наявність вакансій (форма № 3-ПН) до державної служби зайнятості станом на 27.06.2007 року, на 28.03.2007 року, на 30.11.2007 року, на 01.03.2006 року, на 28.09.2007 року.
Листом Менський районний центр зайнятості від 26.08.2008 року № 1454 повідомив суд про те, що Сільськогосподарським кооперативом «Куковицький» протягом 2007 року подано інформацію про вакансії для інвалідів за формою 3-ПН, але безробітні відмовились від пропонованого працевлаштування.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому вважає безпідставними вимоги про застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі за позовом Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до Сільськогосподарського кооперативу «Куковицький» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій - залишити без задоволення , постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року - без змін .
Повний текст ухвали виготовлений 10 листопада 2009 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.Г. Хрімлі
Судді: Л.О. Костюк
Е.Ю. Швед