КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26736/08 Головуючий у 1 інстанції Ковзель П.О.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі
за участю:
представника позивача
представника відповідача О.Г. Хрімлі,
Л.О. Костюк,
Е.Ю. Шведа ,
Л.В. Архіповій,
Ю.В. Янковської,
О.С. Скорук,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» до Київської регіональної митниці про визнання дій незаконними, рішення протиправним, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, -
ВСТАНОВИЛА:
Дочірньє підприємство Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання дій незаконними, рішення протиправним, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2008 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь в апеляційному розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції посилався на те, що стосовно порушення позивачем вимог Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, то за наявності обмежень ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначений Порядок не підлягає до застосування до правовідносин сторін, так як Порядок застосовується до випадків сплати податку на додану вартість податковим векселем, що в даному випадку неможливе.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.01.2008 року ДП ВГО «Союз організацій інвалідів України» «Фаворит-Плюс» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2006 року № 571-к, укладеного з ВАТ «Тейковський ХБК», імпортувало на митну територію України товар (текстильна продукція) та подало до Київської регіональної декларацію та інші документи для митного контролю і митного оформлення товарів через митний кордон України.
Київською регіональною митницею відмовлено позивачу у пропуску товару на митну територію України та 23.01.2008 року шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100000007/2008/000003 з тих підстав, що позивач не виконав вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 1344 "Про доповнення Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" в частині відсутності інформації щодо пов'язаних осіб платника податку та ст. 63 розділу І Закону України від 28.12.2007 № 107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким заборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при сплаті податку на додану вартість як обов'язкового платежу при ввезенні товару на митну територію України була застосована вексельна форма розрахунку із державним бюджетом - митному органу був наданий простий вексель серії АА 1143741 від 22.01.2008 року.
Згідно п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий вексель являється письмовим безумовним грошовим зобов'язанням сплатити до бюджету відповідну суму коштів, що підтверджується комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Податковий вексель видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку на додану вартість мають право надавати митним органам у сплату податку на додану вартість податковий вексель на суму податкового зобов'язання за цим податком.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неможливості надання у 2008 році митним органам у сплату податку на додану вартість податковий вексель на суму податкового зобов'язання, виходячи з наступного.
Статтею 63 розділу І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» заборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами.
Відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 року № 1104, зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.
Тобто, видання податкового векселя у цьому випадку є відстроченням сплати податку на додану вартість.
Норми Закону України «Про податок на додану вартість», що дозволяють особі надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість, є загальними щодо вказаних правовідносин, проте перевагу при застосуванні закону мають спеціальні норми. Такими, є положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Таким чином, норма статті 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань поширюється на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість на митному кордоні шляхом пред'явлення податкового векселя, і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні, а отже, погашення податку на додану вартість шляхом пред'явлення податкового векселя у 2008 році заборонено.
Оскільки податковий вексель видається платником на відстрочення оплати ПДВ, то розрахунок за його допомогою є відстрочкою оплати податкового зобов'язання позивачем як суб'єктом господарювання і, відповідно, підпадає під дію ст. 63 розділу І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Аналогічна позиція викладена у листі Верховного суду України від 21.04.2008 року № 21-7/2008.
За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» не обґрунтовані та такі, що задоволенню не підлягають.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» до Київської регіональної митниці про визнання дій незаконними, рішення протиправним, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації - залишити без задоволення , постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2008 року - без змін .
Повний текст ухвали виготовлений 27 жовтня 2009 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.Г. Хрімлі
Судді: Л.О. Костюк
Е.Ю. Швед