КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26700/08 Головуючий у І інстанції Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі
за участю позивача О.Г. Хрімлі,
Л.О. Костюк,
Е.Ю. Шведа,
Л.В. Архіповій,
А.І. Токаренко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, у якому просив визнати дії відповідача по не включенню в заробіток для розрахунку пенсії неправомірними і зобов’язати його включити всі суми згідно довідки про заробітну плату від 19.11.1998 року № 12, видану КМП «Зоря Поділля» в розрахунок розміру пенсії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь в апеляційному розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним в задоволенні апеляційної скарги відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у включенні позивачу стажу роботи в КМП «Зоря Поділля» є неправомірною, так як неналежне оформлення довідки про заробітну плату від 19.11.1998 року № 12 виданої КМП «Зоря Поділля», а саме відсутність написів сум прописом є безпідставною, оскільки така довідка видавалась керівництвом підприємства, через що вини позивача у неправильному оформленні немає. Крім цього, стаж роботи ОСОБА_1. на КМП «Зоря Поділля» в період з квітня 1992 року по вересень 1998 року підтверджується записом у трудовій книжці, що є беззаперечним доказом.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2007 року ОСОБА_1. призначено пенсію по інвалідності ІІІ – групи загального захворювання, згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
15 червня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці із заявою про призначення пенсії з врахуванням стажу роботи з 01.10.1988 року по 10.09.1992 року в кооперативі «Строителные услуги» та з 08.04.1992 року по 10.09.1998 року в КМП «Зоря Поділля».
Листом УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці від 20 червня 2007 року, позивача було повідомлено, що зазначену заяву відхилено та додатково повідомлено, що заробітна плата, яка зазначена в довідці кооперативу « Строителные услуги » № 2 від 10.02.1993 року за період після 22.05.1990 року є заробітком під час роботи за сумісництвом в цій організації за даними трудової книжки, а основним місцем роботи в цей період були з 23.05.1990 року по 05.12.1990 року Кооператив «Мастерок» та з 20.01.1991 року по 20.04.1992 року туристичний клуб, а тому заробіток за сумісництвом буде додано до заробітної плати за основним місцем роботи – довідки про заробіток яких мають бути надані.
Враховуючи, що у відповідача при оформленні виникли сумніви щодо достовірності довідки будівельної фірми «Зоря Поділля», позивач змушений був звернутися і до Відділення Промінвестбанку, і до Вінницької міської ради Архівного відділу.
Листом філії відділення Промінвестбанку в м. Вінниця № 04-12/267 від 21.05.2007 року позивача було повідомлено про те, що Вінницька агропромислова будівельна фірма «Зоря Поділля» була визнана банкрутом та була ліквідована у листопаді 2000 року. Адміністрацією КМП АПБФ «Зоря Поділля» ліквідаційній комісії розрахунково-особові відомості про нарахування заробітної плати працівникам та відрахування до фондів не передавались.
Архівний відділ Міської ради 17.05.2007 року своїм листом № 01-19-759 також повідомив, що документи з особового складу колективного малого підприємства агропромислової будівельної фірми «Зоря Поділля» на зберігання в архівний відділ Вінницької міської ради не передані, тому видати архівну довідку про заробітну плату Токаренка А. І за 1991-1998 роки не має можливості.
Відповідно до записів трудової книжки виданої 16 травня 1988 року, позивач з 08 квітня 1992 року по 10 вересня 1998 року працював на різних посадах у КМП «Зоря Поділля» по віл. 1 Травня у м. Вінниці.
Періоди роботи підтверджуються довідкою про заробітну плату видану КМП «Зоря Поділля» № 12 від 19.11.1998 року , згідно якої ОСОБА_1. працював та отримував заробітну плату за період з квітня 1992 року по вересня 1998 року.
Відмовляючи позивачу в зарахуванні даних довідки № 12 від 19.11.1998 року, відповідач зазначив, що відповідно до п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» довідка про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не взяті до уваги заперечення відповідача з цього приводу, оскільки відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Враховуючи, що в матеріалах справи міститься трудова книжка, яка посвідчує трудовий стаж позивача, це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без задоволення , постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року - без змін .
Повний текст ухвали виготовлений 20 жовтня 2009 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.Г. Хрімлі
Судді: Л.О. Костюк
Е.Ю. Швед