КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26823/08 Головуючий у 1 інстанції Капустинський М.М.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі О.Г. Хрімлі,
Л.О. Костюк,
Е.Ю. Шведа ,
Л.В. Архіповій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року адміністративний позов задоволений частково.
Визнано неправомірними дії відповідача, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача недоотриману суму щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2077,50 грн. за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач до судового засідання не з’явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило .
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд першої інстанції виходив з того, що вони підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, де отримує державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Відповідно до пункту 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень названого Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2007 року - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року і до 30 вересня 2007 року - 463,00 грн., з 1 жовтня - 470 гривень.
Проте, дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, статтею 56 якого установлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, судовою колегією встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області у виплаті позивачу допомоги в розмірах, встановлених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» є протиправною та безпідставною, тому дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною - залишити без задоволення , постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року - без змін .
Повний текст ухвали виготовлений 13 жовтня 2009 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.Г. Хрімлі
Судді: Л.О. Костюк
Е.Ю. Швед