Судове рішення #6639597



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа № 22-а-26796/08   Головуючий у 1 інстанції Нечепоренко Л.М.

Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі      



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             

15 жовтня 2009 року                                                                 м. Київ


Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:  


головуючого

суддів    

       

при секретарі О.Г. Хрімлі,  

Л.О. Костюк,

Е.Ю. Шведа,  

Л.В. Архіповій,  


             

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 19 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії , -  

ВСТАНОВИЛА:


ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання дій щодо відмовити у виплаті недоотриманих сум доплати та додаткової пенсії за 2004-2007 роки протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та доплат згідно ст. 51 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати та підвищення до пенсії у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни».

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 19 червня 2008 року позов задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції зміні.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку, але з помилковим застосуванням норм матеріального права.    

Колегією суддів встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС четвертої категорії, та має статус дитини війни, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», о собам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Проте ця виплата здійснюється відповідачем з розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Судова колегія дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС, яка має бути виплачена відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постановою КМУ.

Наявність такого  права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі змісту ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та пенсії як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС ,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем було порушено право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, а тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача провести  перерахунок суми додаткової пенсії за 2005-2007 роки підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимог позивача про підвищення його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, то судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату та відповідно до ст.  6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а тому відповідачем до пенсії позивача здійснено доплату у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

З урахуванням зазначеного, п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України.

Отже, визнані неконституційними положення вказаних законів втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

Відповідно, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок доплати до пенсії на підставі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 09.07.2007 року.

Разом з тим, з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

За наявності підстав для висновку про неправомірну відмову відповідача виплатити допомоги, підвищення пенсії та додаткову пенсію слід мати на увазі, що нарахування та виплата таких сум особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, а суди не можуть самостійно нараховувати суми допомоги, підвищення пенсії та додаткової пенсії.

Колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.    

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але невірно застосував норми матеріального права.  

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207, 212, 254  КАС України, колегія суддів, -  


П О С Т А Н О В И ЛА:


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області - задовольнити частково .

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 19 червня 2008 року – змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини наступним чином:

«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005-2007 роки».

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлений 20 жовтня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.



Головуючий суддя:                 О.Г. Хрімлі


Судді:                         О.Л. Костюк  


Е.Ю. Швед


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація