Головуючий у 1 інстанції – суддя Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Радіонова О. О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
06 листопада 2009 року справа № 2-а-11651/09/1270
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Радіонової О.О.
суддів:
при секретарі судового засідання Міронової Г.М.
Яманко В.Г.
Даніловій Д.С.
за участю представників:
від позивача: не з»явився, повідомлений належним чином
від відповідача: не з’явився, повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 01 липня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-11651/09/1270 (суддя Скрипкіна А.О.)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Сверловську Луганської області
про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії
ВСТАНОВИЛА
Позивач 16 грудня 2008 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. справи 1-2) до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій відповідача у перерахуванні пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2004р. по 01 січня 2005 року та з 01 січня 2005 року по 30.10.2006 року із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком за втрату здоров»я, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та сплатити недовиплачену пенсію за вказаний період.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнив свої позовні вимоги та просил провести перерахунок підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2009р.(арк. справи 40-42) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УПФУ в м. Свердловську Луганської області відмовлено за необгрунтованістю.
Суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення посилався на те, що законних підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2005 року, з 01 січня 2005 року по 30 жовтня 2006 року не має, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з’явилися, про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням, довідкою МСЕК (арк. справи 6-11).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, відповідач, на думку позивача, неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії з 01 січня 2004 року по 01 січня 2005 року, з 01 січня 2005 року по 30 жовтня 2006 року відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.
Колегією суддів встановлено, що позивач звертався до Луганського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2008р. позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Свердловську Луганської області про визнання дій противправними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії задоволений. Визнано протиправними дії УПФУ в м. Свердловську з відмови в перерахування ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано протиправними дії УПФУ в м. Сверловську з відмови в перерахуванні ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов»язано УПФУ в м. Свердловську Луганської області здійснити з 01.11.2006р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Дана постанова набрала чинності.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано сторонами під час апеляційного розгляду справи, що 11 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернувся з заявою з проханням провести йому перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі, передбаченому ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 2004 року.
18 листопада 2008 року управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області повідомило ОСОБА_1, що відповідачем йому було проведено перерахунок пенсії згідно постанови Луганського окружного адміністративною суду від 22 квітня 2008 року.
23 квітня 2009 року позивач звернувся до УПФУ в м. Свердловську Луганської області про надання йому інформації про розмір його пенсії з 01 січня 2005 року з розшифровкою розміру основної пенсії та інших надбавок до пенсії.
24 квітня 2009 року УПФУ в м. Свердловську надало ОСОБА_1 інформацію по відношенню розміру пенсії по інвалідності II групи (з 25 листопада 1997 довічно) з 01.01.2005 року.
Колегія суддів зазначає наступне. На підставі ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року (до внесення змін 28.12.2007 року) особам, віднесеним до категорії 1, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок
Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначалися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не могли бути нижчими:
по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35 частиною другої статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо перерахунку йому пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, встановленому законом та зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу як інваліду ЧАЕС з 01 січня 2004 року до 01 січня 2005 року, з 01 січня 2005 року до 30 жовтня 2006 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням змінення розміру прожиткового мінімуму є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав суду доказів, що він звертався до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську про перерахунок йому пенсії як інваліду ЧАЕС в 2005 - 2006 роках.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Судом першої інстанції встановлено, що до Луганського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому він наполягає на застосуванні пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо нарахування пенсії як інваліду війни.
Але, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську та відповіді відповідача стосовно відмови позивачу у виплаті зазначених сум.
Тобто, враховуючи, що позивач про порушене своє право повинен був знати в 2004-2005 роках, так як він щомісячно отримував пенсії, мав можливість одержати будь які довідки і звернутися до суду щодо порушень його прав управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області та ненадання позивачем поважних причин пропуску строку на звернення до суду за захистом своїх прав, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити позивачу.
З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови наведеним нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2009р. по адміністративній справі № 2-а-11651/09/1270 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-11651/09/1270 - залишити без змін.
Повний текст ухвали складений, підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 06 листопада 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: О.О.Радіонова
Судді Г.М. Міронова
В.Г. Яманко
З оригіналом згідно:
Суддя О.О.Радіонова