копія
Справа № 2-а-8821/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Чорного О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Хмельницький до державного підприємства «Маниковецький спиртовий завод» с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області про стягнення заборгованості по страхових внесках,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення на його користь недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 1333 грн. 27 коп.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-3, відповідач як роботодавець є страхувальником і зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески. Працівниками позивача 12.06.2008 року було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та цільового і правильного витрачання коштів Фонду. За результатами перевірки посадовою особою Фонду 24.06.2008 року було прийнято рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 1333 грн. 27 коп. Наявність та розмір заборгованості підтверджується відповідними матеріалами справи. Відповідач в добровільному порядку фінансову (штрафну) санкцію не сплатив, тому її необхідно стягнути в примусовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що відповідач є страхувальником і зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески. Працівниками позивача 12.06.2008 року було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та цільового і правильного витрачання коштів Фонду. За результатами перевірки посадовою особою Фонду 24.06.2008 року було прийнято рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 1333 грн. 27 коп. Наявність та розмір заборгованості підтверджується відповідними матеріалами справи. Відповідач в добровільному порядку фінансову (штрафну) санкцію не сплатив, тому її необхідно стягнути в примусовому порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності в суд не подав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Деражнянською районною адміністрацією Хмельницької області 03.07.1997 року за № 57.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-3, суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик. Страхувальником відповідно до цього Закону являється роботодавець – для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, тобто для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів. Роботодавець –власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні).
Виходячи із змісту значень наведених у зазначених нормах закону, суд приходить до висновку, що відповідач, як роботодавець є страхувальником, та згідно ч. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» являється платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, починаючи з дня взяття його на облік у робочому органі відділення Фонду, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», тобто не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду.
Відповідач зареєстрований як страхувальник Фонду у Деражнянській міжрайонній виконавчій дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реєстраційним № 136.
Згідно п. 4 ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» позивач, як Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності являється страховиком.
Пунктами 3, 4 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок. Також відповідно п. 3 ч. 2 ст.28 цього ж Закону страховик зобов’язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів.
Посадовою особою позивача 12 червня 2008 року було проведено перевірку відповідача, щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів за період з 01 січня 2006 року по 01 квітня 2008 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 12 червня 2008 року, яким встановлено порушення законодавства про соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а саме: п. 20 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 року, ст. 112 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 – 5, ст. 27
Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме: відповідачем було здійснено неправомірні витрати коштів Фонду в сумі 2666,55 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідач як страхувальник зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст.30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник – роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страховику надано право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» право застосування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
За порушення порядку витрачання страхових коштів на страхувальника накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Так як відповідачем допущено порушення законодавства про державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, директором виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 24 червня 2008 року відносно відповідача прийнято рішення № 28 – 5 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1333,27 грн., тобто у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків, яка становила 2666,55 грн.
Відповідач зазначене рішення про застосування відносно нього фінансових (штрафних) санкцій не оскаржив.
Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задоволити, та стягнути з відповідача на користь державного бюджету заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 1333,27 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Маниковецький спиртовий завод» с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Хмельницький 1333,27 грн., (одна тисяча триста тридцять три гривні двадцять сім копійок) заборгованості по страхових внесках.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
В повному обсязі постанова виготовлена 12.11.2009 року.
Головуючий суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський