Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

м. Бердянськ, вул. Консульська, 64, 71118, (06153) 3-56-34

справа № 2-2349/10

УХВАЛА

04 березня 2010 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді Панченко О.М.,

При секретарі Димовій Л.В.,

За участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" про визнання недійсними договорів,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договору кредиту № 07/П/10-К від 20.03.07 року, додаткової угоди до нього від 13.10.08 року, іпотечного договору № 07/П/10-1 від 20.03.07 року, що укладені між сторонами.

В судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на ч. 5 ст. 130, п. 6 ч. 1 ст. 207 ЩЖ України, заявила клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки сторонами в тексти договорів було включено третейську угода про передачу всіх спорів та непорозумінь, які можуть виникнути в зв'язку з укладанням та виконанням положень цих договорів, на розгляд третейськими суддями постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідач та його представник проти клопотання заперечували, посилаючись на те, що позов заявлено про визнання договорів недійсними, отже такими, що не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вважали, що в такому випадку третейська угода не може бути застосована.

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із ст. 6 Договору кредиту, ст. 5 Іпотечного договору, всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути, зокрема, в зв'язку з укладанням договору, у разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів, розглядаються одноособово третейськими суддями постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у визначеному порядку.

З огляду на зміст третейської угоди, у суду немає підстав вважати її нікчемною.

Відповідно до ст. 638 ЦК України укладання договору - це досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, а саме, щодо предмету договору, умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також тих, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, та передбачають, зокрема, відповідність змісту правочину цивільному законодавству та моральним засадам суспільства, наявність певної цивільної дієздатності.

Посилаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на відсутність у відповідача індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті, позивач ставить під сумнів цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи (ст. 91, 92 ЦК України).

Таким чином, суд вважає, що визнання договору недійсним є спором, пов'язаним з укладанням договору.

Крім того, статтею 6 ЗУ „Про третейські суди" визначено, які справи не відносяться до підвідомчості третейських судів, та серед таких справи щодо визнання недійними угод не передбачені.

За таких обставин суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 5 ст. 130, п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд

ухвалив:

Залишити позов без розгляду.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційну скаргу - протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд в порядку, визначеному ст. 292-296 ЦПК України.

Суддя О.М.Панченко