Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4580 / 09 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко В.В.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
УХВАЛА
Іменем України
18 листопада 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора на рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, Водянської сільської ради, третя особа відділ Держкомзему у Кам’янсько-Дніпровському районі про визнання права на отримання земельного паю,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації, Водянської сільської ради про визнання права на отримання земельного паю. В позовній заяві зазначала, що з 27.05.1977 року по 27.02.1995 року вона працювала у дитячому садку – яслі радгоспу „Водяне”. 27.02.1995 року вона звільнилася за власним бажанням, хоча приводом для звільнення став її стан здоров’я. Як всі працівники сільської місцевості вона мала право на отримання земельного паю, вона була включена під №17 до складу товариства покупців-членів трудового колективу радгоспу „Водяне”, яке було створене з метою приватизації державного майна радгоспу та зареєстроване в регіональному відділенні 23.02.1995 року. Тяжка хвороба не дозволила їй у 1995 році зайнятися отриманням земельною паю, тому на теперішній час вона земельну частку (пай) так і не отримала. Вважає, що відповідно до ст. 25 Земельного кодексу України вона має право на отримання земельного паю та виділення їй землі з резервного фонду Кам’янсько-Дніпровського району. З цих підстав просила суд визнати за нею право на отримання земельною паю.
Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на отримання земельного паю, в розмірі, передбаченому законодавством, з земель фонду Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Не погоджуючись з рішенням суду, Кам’янсько-Дніпровський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення вірно посилався на положення ст. ст. 25, 118 ЗК України, Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” та на відповідні підзаконні нормативні акти.
Судом встановлено, що постановою Господарського суду Запорізької області від 05.11.2002 р. ТОВ „Водяне” (правонаступник вищевказаного товариства покупців) визнане банкрутом, згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.12.2003 р. звіт та ліквідаційний баланс затверджено, банкрута - ТОВ „Водяне” - ліквідовано (а. с. 13)
Задовольнивши позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 працювала у період з 27.05.1977 р. по 27.02.1995 р. у дитячому садку - ясла радгоспу „Водяне”, під № 17 вона включена до складу товариства покупців-членів трудового колективу радгоспу „Водяне”, яке було створено з метою приватизації державного майна радгоспу і зареєстроване в регіональному відділенні 23.02.1995 р. (а. с.7-9). Такий висновок суду також не суперечить положенням п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 та п. 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 р. і повністю узгоджується з наданими позивачем доказами та з позицією відповідачів, які не заперечували проти задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що у позивача сплив загальний строк позовної давності (3 роки), тобто, це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Проте, такий довід апеляційної скарги спростовується наступним. Так, з матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи жодна із сторін у спорі не заявляла про сплив позовної давності, а згідно ч. ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності . Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Інший довід апеляційної скарги містить посилання на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, оскільки повинен був керуватися нормами законодавства, які діяли на час судового розгляду. Виходячи зі змісту позовної заяви та судового рішення, судова колегія вважає, що такий довід апеляційної скарги не знайшов підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обгрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора в інтересах держави відхилити.
Рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2008 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді