Справа № 308/8647/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19.09.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

                         ОСОБА_1 / головуючої /

ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4

прокурора Гіряка Д.І., захисника-адвоката ОСОБА_5,

розглянув судове провадження №11сс/777/532/17, за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 вересня 2017 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22017070000000088 від 24.07.2017.

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури області молодшого радника юстиції ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду місця події 29-30.08.2017 , яке відбувалося на митному пості «Вилок» Закарпатської митниці ДФС, ділянка «Виїзд з України», а саме:

- 9 (дев’ять) поліетиленових пакетів, разом з клейкою стрічкою, із вмістом у них подрібненої речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору;

- дві матерчасті рукавиці білого кольору, із гумовими вставками;

- угорське свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу JK64397, видане на автомобіль марки «Honda CRV», реєстраційний номерний знак «JHB 047», кузов SHSRD87604U211556, який належить матері ОСОБА_6 Єлізаветі;

- мобільний телефон марки «Redmi 4X», IMEI: 865724036454071, 865724036454089 із наявним номером телефону 098-011-93-79;

-мобільний телефон марки «LG-X210ds», IMEI 356237072994856, 356237072994864;

- матерчату сумку (борсетку);

- 447 (чотириста сорок сім) гривень;

- 10500 (десять тисяч п’ятсот) угорських форинтів;

- платіжну картку «Укрексімбанку» за № 5582592100437095, яка дійсна до 07.2021 та видана на ім’я ОСОБА_6;

- мобільний телефон у виключеному стані марки «ARCHOS», із задньою кришкою зеленого кольору;

- автомобіль марки «Honda CRV», реєстраційний номерний знак «JHB 047», кузов SHSRD87604U211556 із ключем запалювання до нього, із забороною розпоряджатися та користування ним.

З ухвали слідчого судді вбачається, що клопотання слідчого заявлено в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України. Встановлено, що 29.08.2017 року гр. ОСОБА_6 слідуючи у напрямку «Виїзд з України» через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці ДФС за кермом автомобіля марки «Honda CRV», реєстраційний номерний знак республіки Угорщина «JHB 047» намагався незаконно перемістити через митний кодон України 900 грам особливо небезпечного наркотичного засобу марихуану – «канабіс», який знаходився у 9-ти поліетиленових пакетика, приклеєних клейкою стрічкою до різних частин тіла ОСОБА_6, які він видав після його затримання працівниками УСБУ в Закарпатській області. Одночасно під час огляду транспортного засобу ОСОБА_6 виявлено та вилучено ряд речей та предметів, що мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення, та які визнані органом досудового розслідування доказами у кримінальному провадженні, в тому числі транспортний засіб, яки поміщений на штраф майданчик.

Слідчий суддя, перевіривши доводи клопотання прийшов до висновку, що таке відповідає вимогам закону, дійшов висновку, що вилучені речі та автомобіль є предметами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення кримінального провадження наклав арешт. В частині обґрунтування щодо необхідності накладення арешту на транспортний засіб слідчий суддя додатково зазначив, що такий зареєстрований в Угорщині, що його власник, у разі ненакладення арешту, зможе безперешкодно виїхати за межі України, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у накладенні арешту на майно. Захисник вважає, що клопотання слідчого про арешт майна є необґрунтованим та безпідставним, що не давало підстав для його вирішення та накладення арешту на майно. Вказує, що слідчий суддя не мав законних підстав для арешту автомобіля «Honda CRV», оскільки такий перебуває у власності гр. ОСОБА_8, яка придбала його за власні кошти для потреб сім’ї та підприємницьких цілей, а її син ОСОБА_6 користувався автомобілем тимчасово. Між тим, слід врахувати, що наразі органом досудового розслідування проведено повторний поглиблений огляд авто, в ході якого не виявлено наркотичних засобів чи їх слідів. На переконання сторони захисту наразі законних підстав для арешту майна немає.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, слідчим суддею при винесенні ухвали вказані вимоги закону дотримані.

З клопотання слідчого вбачається, що 24 липня 2017 року до ЄРДР за № 22017070000000088 внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, виявленого працівниками УСБУ 29.08.2017 на митному пості «Вилок» Закарпатської митниці ДФС, у зв`язку з чим було затримано автомобіль марки «Honda CRV», реєстраційний номерний знак республіки Угорщина «JHB 047» , за кермом якого перебував гр. ОСОБА_6 та намагався перемістити особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс. Між тим, під час огляду транспортного засобу було вилучено ще ряд речей та предметів, які мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення, окрім того було вилучено й транспортний засіб, на якому ОСОБА_6 перевозив наркотичний засіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальним, протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі та предметами є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є безпосередніми об’єктами вчиненого кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а тому з метою їх збереження, враховуючи ризики його пошкодження, знищення, відчудження, приховування чи переміщення, слідчий суддя обгрунтвоано наклав арешт.

Доводи сторони захисту про відсутність законних підстав для арешту вилученого майна є необгрунтованими та спростовуються доказами доданими до клопотання прокурора. Одночасно апеляційний суд вважає, що захисник, порушуючи питання про скасування арешту на автомобіль, не був наділений правом такої вимоги, оскільки власник автомобіля- Енглерт Є.Ю. повноважень на оскарження ухвали слідчого судді йому не надавав.

Безпідставним є і твердження захисника про те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а відтак і накладення арешту на майно необгрунтоване. Убачається, що клопотання подане з дотриманням вимог ст. 171 КПК України, містить обгрунтування підстав і мети необхідносіт арешту на майно, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, третіми особами таким майном. Описка щодо прізвища підозрюваного в останньому абзаці мотивувальної частини клопотання не може свідчити про невідповідність його вимогам ст. 171 КПК України.

З наведених підстав апеляційна скарга як необгрунтована задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд ,    

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 вересня 2017 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22017070000000088 від 24.07.2017 - залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: