Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська, 2, тел. 24-56-63
_______________________________________________________________________________________
Справа №10 - 449 2009 р. Головуючий у І інстанції - Запорощук А.В.
Категорія - ч.2 ст.187 КК України Доповідач у ІІ інстанції - Поступайло Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Поступайло Н.І.,
суддів:
за участю прокурора, захисника-адвоката ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 3 листопада 2009 року, цією постановою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бихов, Могильовської області, Білорусія, росіянина, громадянина України, з середньою - иехнічною освітою, працюючого приватним підприємцем, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 22 грудня 2004 року Володарськ - Волинським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.198 - 2, ст.69 КК України до 2 років 9 місяців 16 днів позбавлення волі.
продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців
При винесенні постанови суд вказав, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Досудовим слідством було встановлено, що 24 липня 2009 року, біля 1 години 30 хвилин ОСОБА_2, разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаючи про те, що з м. Миколаїва у напрямку м. Київа буде рухатися автомобіль «МАN 19414» д/н НОМЕР_1 з причепом «RENAF» д/н НОМЕР_2, біля м. Нова Одеса дочекавшись проїзду зазначеного автомобіля прослідували за ним до території Ульяновського району Кіровоградської області де за допомогою металевої пластини з привареними до неї шипами пошкодили колеса автомобіля. Після зупинки автомобіля, знаходячись на 239 км.+100м. автодороги Київ-Одеса, біля с. Синьки, Ульяновського району, маючи намір на заволодіння чужим майном та повернення його на свою користь, незалежно від способу вчинення, підійшли до громадянина ОСОБА_7, який перевіряв технічний стан автомобіля «МАN 19414» д/н НОМЕР_1 з причепом «RENAF» д/н НОМЕР_2, яким він рухався у напрямку м. Києва, та застосовуючи до нього фізичну силу, погрожуючи пістолетом, нанесли йому удари у голову, чим спричинили тілесні ушкодження, які відповідно до акту СМЕ № 209 від 24 липня 2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого натягли на руки ОСОБА_7 металеві браслети завели його у поле де й залишили, повернулися до автомобіля, звідки викрали сумку в якій знаходились гроші у сумі 2500 гривень та 1000 доларів США, документи на автомобіль та паспорт громадянина України-ОСОБА_7
В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, так як суд першої інстанції при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою не прийняв до уваги те, що слідство навмисно затягує строки тримання під вартою, обставини якими слідство обґрунтовує продовження строку тримання під вартою є надуманими та безпідставними, ОСОБА_2 має двох дітей, яких потрібно доглядати та утримувати, має постійне місце проживання, має на утриманні мати пенсіонерку, яка потребує постійної допомоги, тяжко хворіє.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав апеляцію безпідставною, захисника-адвоката ОСОБА_8, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст.ст. 148, 150 та 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її віку, стану здоров’я, сімейного і матеріального стану, місця проживання та інші обставини, що її характеризують.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців відносно ОСОБА_2 правильно вказав, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі, у матеріалах кримінальної справи наявні дані, які об’єктивно свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.
На підставі викладеного колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_5, законною.
Керуючись ст.ст.362, 365, 382 КПК України, колегія суддів –
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 3 листопада 2009 року, відносно ОСОБА_2 - без зміни.
Судді: