Справа №22 -2331|09 Головуючий у 1 інстанції Калмиков Б.Л. Категорія 19,20 Доповідач Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В. при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 26 серпня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Зазначав, що 14 травня 2007 року він уклав з відповідачем в простій письмовій формі договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач отримав від нього кошти в сумі 1 500 грн. та зобов»язувався протягом двох місяців передати йому у власність 3 куб.м дошки, що підтверджується виданою відповідачем розпискою. Строк передачі дошки вже пройшов, він вимушений був купити дошку сам, а відповідач на даний час відмовляється повертати дошки або отримані кошти. Тому і просив стягнути з останнього борг з урахуванням 3 відсотків річних від простроченої суми та встановленого індексу інфляції в сумі 2 362,74 та судові витрати.
Рішенням Долинського районного суду від 26 серпня 2009 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 1 500 грн., судові витрати в сумі 51 грн. за сплату судового збору та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього 1 581 грн. В решті вимог відмовлено.
Суд дійшов висновку, що позивач і відповідач перебували в договірних відносинах між собою за договором позики, але відповідач умови договору позики не виконав.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що суд оцінив, як доказ, сумнівного походження розписку, в якій навіть відсутнє прізвище позивача. В ній взагалі відсутні: інформація про отримання грошей від позивача, дата написання, строки виконання зобов»язань, необхідність подальшої поставки дошки.
Заслухавши позивача, який підтримував доводи скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч.2 ст.59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що сторони перебували у договірних відносинах за договором позики.
Проте, колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що між ним і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, на підтвердження якого надав суду розписку, видану відповідачем.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач спростовував наявність боргових зобов»язань, стверджуючи, що в основу рішення покладено розписку, текст якої навіть не конкретизує другу сторону.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства.
Як убачається зі змісту рішення суду першої інстанції, останній вважав належним і допустимим доказом перебування у договірних відносинах розписку відповідача.
Із матеріалів справи вбачається, що в наданій суду без зазначення дати розписці взагалі відсутнє прізвище покупця товару та інші істотні умови договору (а.с.5).
Таким чином, доказів щодо укладення між сторонами договору купівлі-продажу, як і на отримання відповідачем саме від позивача зазначеної у позові грошової суми, суду не надано.
За таких умов у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для визнання розписки належним та допустимим доказом та для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Посилання позивача на наявність у нього зазначеного оригіналу розписки не є підтвердженням укладення сторонами договору та виконання саме ними зобов»язань відповідно до ст.526 ЦК України.
Враховуючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 309 ЦПК України скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Рішення Долинського районного суду від 26 серпня 2009 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: