УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/1195/17 Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.

Категорія 48 Доповідач Григорусь Н. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого  судді                 Григорусь Н.Й.

суддів                                  Галацевич О.М., Талько О.Б.

секретаря судового засідання Пеклін Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 серпня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів  

встановила:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнила та остаточно просила: збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 за рішенням суду від 10.03.2011 на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача до 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до 08.07.2017, а з 08.07.2017 до 18.08.2025 по 50 % встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 01 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема зазначила, що судом при ухваленні судового рішення проігноровано вимоги ст. 182 СК України зі змінами Закону від 17.05.2017, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та вимоги ст. 192 даного Закону. Крім того, судом не надано належної оцінки поясненням відповідача щодо погіршення його матеріального стану, на підтвердження чого ОСОБА_2 суду не надано жодних доказів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали даної справи та цивільної справи № 2-1666/99, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактів існування та припинення аліментних зобов’язань відповідача по утриманню двох доньок, розміру його доходу та динаміки збільшення цього доходу, а відтак і обставини зміни матеріального становища відповідача в сторону покращення.

Проте з таким висновком суду погодитися не можливо, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 12.07.2007 до 04.07.2011.

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ТП №055031 сторони є батьками дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2).

Як вбачається з довідки виконкому Підрудянської сільської ради Овруцького району Житомирської області від 01.03.2017 № 302, дитина ОСОБА_3 знаходиться на утриманні ОСОБА_1 (а.с. 5).

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Овруцького районного суду від 04.07.2011, яке набрало законної сили, у справі №2-720/11 про розірвання шлюбу у сторін також є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 10.03.2011 у справі № 2-583/11, яке набрало законної сили, присуджено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.02.2011 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 18.08.2025 (а.с. 4).

Відповідно до ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Стаття 182 Сімейного кодексу України зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

З роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України  «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 вбачається, що при визначенні розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною п’ятою статті 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей –однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що діти відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 досягли повноліття, а тому відповідач припинив виплату їм аліментів, що свідчить про поліпшення його матеріального становища. Будь-яких доказів на підтвердження погіршення майнового стану, наявності інших утриманців та обов’язку відповідача їх утримувати, останнім не надано.

Враховуючи викладене та вимоги ст. 182 СК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів, стягуваних за рішенням суду.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог частково, а саме збільшенню розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.09.2017 (дня набрання рішенням законної сили) і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 18.08.2025.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 серпня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий                                         Судді