ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р.Справа № 916/993/17

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Колоколова С.І., Діброви Г.І.

Секретар судового засідання: Іванов І.В.

За участю повноважних представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача-2 – ОСОБА_2, за довіреністю;

Представник відповідача-1 у судове засідання не з’явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Мікрон»

на рішення Господарського суду Одеської області від 10 липня 2017 року

по справі № 916/993/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія Мікрон»

до відповідачів:

           1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

           2. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3

про визнання зобов’язання припиненим

В С Т А Н О В И Л А:

          У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія Мікрон» (далі – ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 (далі – ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК»), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 14532/17 від 04.07.2017р., а.с. 119) просив суд визнати з 15 лютого 2017 року припиненим зобов’язання ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» перед ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» за кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р. на загальну сум 284 758, 15 грн. шляхом зарахування зустрічних вимог ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» до ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» щодо повернення депозитних коштів, розміщених на рахунках ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» на підставі Договорів банківського вкладу (депозиту) № 09/15 від 25.11.2015р. та № 01/16 від 13.01.2016р.

          Позовні вимоги обґрунтовані з посилкою на вимоги ст.ст. 598, 601, 602 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44-48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фактом заперечення з боку відповідачів факту припинення зобов’язання за кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р. на загальну суму 285 000, 00 грн.

          Рішенням Господарського суду Одеської області від 10 липня 2017 року по справі № 916/993/17 (суддя Желєзна С.П.) відмовлено у задоволенні позову.

          Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на момент подання заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог, строк виконання ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» зобов’язання за Кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р. перед ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» не настав, оскільки відповідно до п. 1.2 Кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін від 26.09.2016р.) позивач зобов’язаний повернути кредит в строк до 30.03.2017р.

          Крім того, місцевий суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» до ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» із заявою про дострокове повернення кредиту, як це передбачено п. 5.6 Кредитного договору № 03/15 від 20.11.2015р.

          Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» звернулось з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи, а тому просить скасувати його повністю та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

          В обґрунтування своїх вимог скаржник наполягає на тому, що Кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р., укладеного між сторонами, а саме п. 5.5, 5.5.1 – 5.5.4, передбачено можливість списання грошових коштів з рахунків Позичальника на користь ОСОБА_4 без будь-яких обмежень в способах такого списання.

          Крім того, сторона вважає висновок суду першої інстанції про те, що станом на момент подання заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог, строк виконання зобов’язання за Кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р. не настав, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, оскільки 21 квітня 2017 року ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» повторно зверталася до відповідачів із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (вих. № 6/97 від 21.04.2017р.) із зустрічних зобов’язань, які виникли між сторонами. Зазначені заяви отримано відповідачами 24.04.2017р., що підтверджується поштовими повідомленнями.

          Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

           15 вересня 2017 року на електрону адресу суду надійшов відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на апеляційну скаргу, відповідно до якого Фонд просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи його правомірним та обґрунтованим.

          Відзив Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Колоколова С.І., Діброви Г.І., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

          Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання, яке призначене на 19 вересня 2017 року, не з’явився, не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом.

          Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою.

          Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз’яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

          Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаного представника відповідача-1.

          Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

          За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 20 листопада 2015 року між ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» (далі - Банк) та ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір № 03/15відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування та граничним розміром заборгованості у сумі 700 000, 00 грн. на сплату митних платежів, податків, придбання матеріалів на виробництво, сплату рахунків за електроенергію та інших витрат, пов’язаних із діяльністю шляхом перерахування на поточний рахунок № 2600335885980 Позичальника у ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК», а Позичальник зобов’язується повернути ОСОБА_4 кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі, на умовах і в строки, визначені в даному договорі. Строк повернення кредиту – до 28 квітня 2016 року.

          Шляхом підписання додаткових угод до кредитного договору № 03/15 від 20.11.2015р. сторонами було внесено зміни до його умов, а саме зменшено граничний розмір заборгованості до 360 500, 00 грн., а строк повернення кредиту встановлено до 30 березня 2017 року.

           25 листопада 2015 року між ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» (далі - Банк) та ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» (далі - Вкладник) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 09/15, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника грошові кошти в загальній сумі 10 000, 00 грн. на зберігання на вкладному рахунку № 2610032086980 у філії ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» у м. Одесі і зобов’язується виплатити вкладнику зазначену суму і відсотки, нараховані на неї, на умовах і в порядку, передбаченому даним договором. Вкладник перераховує кошти у сумі, зазначеній у п. 1.1 даного Договору, на вкладний рахунок 25.11.2015р. Вклад надається ОСОБА_4 Вкладником на строк до 29.04.2016р. починаючи з дати зарахування грошових коштів.

           28 квітня 2016 року між ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» укладено договір про внесення змін до Договору № 09/15 банківського вкладу від 25.11.2015р., на підставі якого внесено зміни до Договору банківського вкладу в частині строку повернення ОСОБА_4 Вкладнику депозитних коштів – до 29 вересня 2016 року.

           13 січня 2016 року між ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» (далі - Банк) та ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» (далі - Вкладник) укладено Договір банківського вкладу № 01/16, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника грошові кошти в загальній сумі 275 000, 00 грн. на зберігання на вкладному рахунку № 2610032086980 у філії ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» у м. Одесі і зобов’язується виплатити вкладнику зазначену суму і відсотки, нараховані на неї, на умовах і в порядку, передбаченому даним договором. Вкладник перераховує кошти у сумі, зазначеній у п. 1.1 даного Договору, на вкладний рахунок 13.01.2016р. Вклад надається ОСОБА_4 Вкладником на строк до 12.01.2017р. починаючи з дати зарахування грошових коштів.

          З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р., між ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» укладено Договір застави рухомого майна від 20.11.2015р., договір застави (майнових прав на грошові кошти на депозит) від 25.11.2015р.

          Крім того, 13 січня 2016 року між ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» (далі - Заставодавець) та ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» (далі - Заставодержатель) укладено Договір застави (майнових прав на грошові кошти на депозит), відповідно до якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю у якості забезпечення повернення наданого Заставодавцю за Кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р. кредиту, майнові права на грошові кошти, що будуть отримані за Договором банківського вкладу № 01/16 від 13.01.2016р. в сумі вкладу 275 000, 00 грн.

          Між тим, 15 грудня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 2856 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», у відповідності до п. 1 якого Фондом було вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 16.12.2016р. по 15.01.2017р. включно.

          12 січня 2017 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №86 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень банку», у відповідності до п. 1.3 якого Фондом було вирішено припинити тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» з 13 січня 2017 року та запровадити процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» строком на два роки з 13 січня 2017 року по 12 січня 2019 року включно.

           13 лютого 2017 року ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» звернулося до ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та Фонду із заявою про визнання кредитором та зарахування зустрічних вимог, у відповідності до якої позивач просив відповідачів припинити зобов’язання ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» на загальну суму 285 000, 00 грн. зарахуванням зустрічних вимог до ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» щодо повернення депозитних коштів, розміщених на рахунках ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» на підставі Договорів банківського вкладу (депозиту) № 09/15 від 25.11.2015р. та № 01/16 від 13.01.2016р.

          Листом № 21-4481/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» про відсутність правових підстав для зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки 12.01.2017р. Виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 86 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень банку».

           24 квітня 2017 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 1728 «Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК», відповідно до якого Фондом було вирішено затвердити перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» на загальну суму 206 235 666, 98 грн., до якого, зокрема, увійшли вимоги ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» до ОСОБА_4 за Договорами банківського вкладу № 09/15 від 25.11.2015р. та № 01/16 від 13.01.2016р.

          В даному випадку, спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що листом № 21-4481/17 Фонд повідомив позивача про те, що не може прийняти запропоноване зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки це суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує черговість задоволення вимог кредиторів ОСОБА_4.

          Приймаючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент подання заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог, строк виконання ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» зобов’язання за кредитним Договором № 03/15 від 20.11.2015р. перед ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» не настав, оскільки відповідно до п. 1.2 Кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін від 26.09.2016р.) позивач зобов’язаний повернути кредит в строк до 30.03.2017р.

          Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

          Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

          Судовою колегією встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 15 грудня 2016 року № 490-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» до категорії неплатоспроможних» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 15 грудня 2016 року № 2856 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

          Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16 грудня 2016 року по 15 січня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 на один місяць з 16 грудня 2016 року по 15 січня 2017 року включно.

          Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 11 січня 2017 року № 17-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 січня 2017 року № 86, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

          Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_3 строком на два роки з 13 січня 2017 року до 12 січня 2019 року включно.

          Пунктом 1 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що з дня початку процедури ліквідації ОСОБА_4 припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

          Відповідно до Закону Фонд гарантування безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку, в тому числі вчиняє будь-які дії та приймає рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку (п. 1 ч. 2 ст. 37, п.1 та п. 8 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

          Положеннями ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.

          Статтею 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

          Уповноважена особа Фонду:

          - діє без довіреності від імені банку, що ліквідується;

          - звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

          - виконує організаційно-розпорядчі функції для реалізації процедури ліквідації банку;

          - здійснює повноваження Фонду, визначені Законом та делеговані їй Фондом;

          - звітує про результати своєї роботи перед виконавчою дирекцією Фонду.

          За приписами ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

          - здійснює повноваження органів управління банку;

приймає в управління майно (утому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку;

          - складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

          - вживає у встановленому законодавством порядку Заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб;

          - звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

          - заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

          - передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню;

          - здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 Закону;

          - здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом;

          - повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).

          Положеннями ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

          Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

          Тобто, з аналізу зазначених норм вбачається, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за іншим), однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду) та такими щодо яких настав строк виконання, або якщо він визначений моментом пред'явлення вимоги.

          Так, статтею 602 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.

          Законом, а саме п. 8 ч. 2 ст. 46 спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

          Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

          - за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

          - кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

          Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

          Абзац другий пункту 8 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає порядок припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час здійснення процедури ліквідації банку, а саме:

          - боржник банку одночасно є кредитором цього банку (вимоги включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів);

          - погашення зобов'язань за кредитом боржника, який одночасно є кредитором банку, здійснюється виключно за рахунок грошових коштів.

          Відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, задоволення вимог кредиторів здійснюється у визначеній частиною першою цієї статті черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.

          Положеннями ч. 4 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

          Судова колегія звертає увагу на те, що стаття 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

          Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

          Отже, норми Закону стосуються не лише вкладів фізичних осіб, але й регулюють будь-які відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідацією банків, у тому числі відносини з клієнтами - фізичними особами, юридичними особами, іншими учасниками господарської діяльності банку.

          Статтею 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що кредитором є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

          Таким чином, в період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог юридичних осіб здійснюється в порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених статтею 52 Закону, у зв'язку з чим припинення зобов'язань за кредитними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку статті 52 Закону, не допускається.

          Таке припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог до початку задоволення вимог відповідної черги, до якої віднесено вимоги кредитора, який одночасно є боржником банку, буде порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, визначеної статтею 52 Закону.

          Враховуючи викладене, припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог банку та боржників, які одночасно є кредиторами цього банку, здійснюється після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги кредиторів банку, які одночасно є боржниками такого банку, за рахунок коштів одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.

          У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного погашення зобов'язань за кредитом боржника перед банком, припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог здійснюється пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги.

          З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання припиненим із 15.02.2017р. зобов’язання ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» перед ПАТ «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» за кредитним договором № 03/15 від 20.11.2015р. на загальну сум 284 758, 15 грн. та в свою чергу про відмову у задоволенні позову.

          Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» при зверненні до суду з даним позовом, обрало невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки просило встановити факт, що не відповідає способам захисту, які визначені в статті 16 Цивільного кодексу України.

          Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки вони є безпідставними та такими, що ґрунтуються на власних міркуваннях й припущеннях, та спростовується вищезазначеним.

          Отже, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

          З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Холдингова компанія «Мікрон» слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

          Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Мікрон» залишити без задоволення.

          Рішення Господарського суду Одеської області від 10 липня 2017 року по справі № 916/993/17 – залишити без змін.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Повний текст постанови підписано 20.09.2017р.

          Головуючий суддя                                                            В.А. Лисенко

          Суддя                                                                                С.І. Колоколов

          Суддя                                                                                Г.І. Діброва